UIAA
МІЖНАРОДНИЙ СОЮЗ АЛЬПІНІСТСЬКИХ АСОЦІАЦІЙ
МІЖНАРОДНА ФЕДЕРАЦІЯ АЛЬПІНІЗМУ І СКЕЛЕЛАЗІННЯ
МІЖНАРОДНА РАДА З ПИТАНЬ ПРОВЕДЕННЯ ЗМАГАНЬ ЗІ СКЕЛЕЛАЗІННЯ
МІЖНАРОДНІ ЗМАГАННЯ ЗІ СКЕЛЕЛАЗІННЯ
2002
Зміст
Розділ І
Міжнародна Рада з питань скелелазіння – ICС
1.1. ICС є складовою частиною Міжнародного союзу асоціацій альпінізму (UIAA - МСАА) і відповідає за управління та розвиток всіх аспектів такого виду спорту як скелелазіння на міжнародному рівні.
1.2. ICС є повноважним органом по відношенню до всіх міжнародних змагань зі скелелазіння, зазначених у розділі 2, що подається нижче. В його обов'язки входить:
а) отримання заявок на проведення міжнародних змагань від федерацій-членів;
б) утвердження цих заявок як таких, що відповідають інтересам спорту та є організаційно та фінансово спроможними;
в) контролювання всіх технічних та інших аспектів спорту.
Всі санкціоновані ICС змагання повинні організовуватись та проводитись відповідно до Положень та Правил проведення таких змагань.
2.1. Тільки члени ICС (або організації, що визнанні ICС ) можуть подавати заявку на проведення санкціонованих ICС змагань.
2.2. Тільки члени можуть подати заявки на участь у таких змаганнях.
2.3. Міжнародними змаганнями зі скелелазіння, що потребують санкцій ICС на їх проведення, є наступні:
а) щорічні етапи Кубку світу;
б) чемпіонат світу;
в) континентальні чемпіонати світу;
г) міжнародні молодіжні чемпіонати;
д) континентальні молодіжні змагання;
ж) міжнародні змагання;
з) регіональні змагання
3.1. ICС звітується Генеральній Асамблеї МСАА. МСАА визнана Міжнародним Олімпійським комітетом як Міжнародна федерація, член МОК.
МСАА є також членом Генеральної асоціації міжнародних спортивних федерацій (ГАМСФ).
3.2. Організаційна структура ICС детально описана у Статуті та Положеннях.
3.3. Офіційні представники міжнародних змагань: ICС залишає за собою право формально призначати наступних офіційних представників на кожне із змагань, що санкціоноване : ICС
а) Президент журі- має всі повноваження на території проведення змагань, починаючи з місця, де учасники або інші особи входять в ізольовану зону і до виходу з зони, де проходять змагання (перед стіною, що призначена для скелелазіння), і потім повертаються до трибун для глядачів. Ці повноваження поширюються і на діяльність засобів інформації та інших осіб, призначених організатором. Президент журі має всі повноваження щодо проведення змагань і головує на всіх засіданнях офіційних представників ICC. До того ж він/вона головує на всіх організаційних та технічних засіданнях організаторів змагань, керівників команд, учасників та ін. Президент журі повинен подати детальний звіт про змагання, а також характеристику на кожного суддю-претендента, який пройшов фінальну стадію програми з підготовки суддів міжнародного класу.
б) два судді категорій (за особливих обставин і з дозволу ICС можуть призначатись додаткові судді). Судді категорій – це міжнародні судді, які призначаються ICС допомагають президенту журі в вирішенні всіх аспектів суддівства даного змагання.
Постановнику трас допомагають категорійні судді.
в) Міжнародний представники відповідачі за безпеку повинні консультуватися з головним постановником трас до початку змагань всіх питань щодо постановки трас. Також він консультує президента журі з технічних питань на території проведення змагань. Міжнародний представник вимагає подання рапорту на змагання і рапорту кожного аспіранта, що претендує на фінальну фазу міжнародної тренувальної програми. відповідає за відповідність трас до технічних норм та їх безпеку.
г) Делегат ICС: у випадку відсутності президента журі та до його/її приїзду на змагання делегат ICС діє від імені президента журі, що стосується організації змагань на території змагань. Делегат ICС може підтверджувати, що надане організаторами обладнання та обслуговування (напр.: реєстрація учасників та інших осіб, визначення висоти та оголошення результатів, медичне обладнання, обладнання для роботи засобів інформації та інше) відповідає Положенням ICС. Делегат ICС з повноваженнями радника
має право бути присутнім на всіх засіданнях організаторів змагань, а також на всіх засіданнях журі. Делегат ICС вирішує всі, що не стосуються змагань питання, під час проведення змагань і повинен подати детальний звіт про змагання.
Примітка: Призначенні ICС офіційні представники (зазначені в пп. 3.3а) б) в) г)) мають право отримати кошти на транспортні витрати, проживання та гонорар згідно з відповідним положенням.
д) Судді на трасах: у випадку, якщо ICС не зробила відповідного призначення , федерація-член/ організатор повинен сам призначити суддів на кожну трасу змагань. Зазвичай суддями на трасах є особи, які мають міжнародну або національну категорію. Вони повинні бути добре обізнані з технічними правилами та положеннями, затвердженими ICС, а також зі своїми обов'язками та діяти під керівництвом суді категорій.
ж) Журі змагань: журі змагань складається з усіх перелічених у пп. 3.3 а) – 3.3 г) осіб.
4.1. З питань, що стосуються організації міжнародних змагань зі скелелазіння, ICС має наступні повноваження:
а) отримувати всі заявки на проведення санкціонованих ICС змагань;
б) виясняти всю необхідну інформацію як загального характеру, так і щодо санкціонованих змагань;
в) надавати всю інформацію, що стосується санкціонованих ICС змагань;
г) надсилати інформацію щодо всіх видів змагань, а також заявочні форми федераціям-членам. Кожна федерація-член, яка бажає заявити своїх спортсменів на участь у змаганнях, повинна надіслати копію своєї заявки в ICС, а також федерації-організатору цих змагань. Федерація-член повинна заявити своїх спортсменів та офіційних осіб команди в зазначені терміни (зазвичай не менше ніж за 30 днів до початку змагань);
д) Положення, правила та інші документи ICС;
ж) офіційно публікувати результати всіх змагань, рейтинговий список етапів кубку світу та постійно поновлювати світовий рейтинговий список, а також іншу офіційну інформацію;
з) призначати офіційних представників ICС на всі санкціоновані змагання. Список призначених осіб необхідно направити на погодження федераціям-членам, а потім самим зазначеним особам за три місяці до початку відповідного змагання.
5. Федерації-члени, організатори, спонсори та засоби інформації
5.1. В обов'язки федерацій, які є членами ICС, всіх організаторів змагань і всіх тих, хто пов'язаний з організацією цих змагань, безпосередньо працюючи з ICС, федерацією-членом або організатором, входить:
а) визнавати, що підготовка, розвиток та адміністрація міжнародного змагання зі скелелазіння здійснюється виключно під наглядом UIАА-ICС;
б) забезпечити, щоб ніякий фінансовий або інший контракт не був укладений з організацією (напр.: телебаченням, спонсорами та ін.), яка мала суперечки з цього приводу з ICС, без попередньої згоди на це ICС.
г) у вирішенні питання, що суперечить інтересам спорту, завжди звертатись за порадою та дозволом до ICС.
Розділ ІІ
Організація змагань
1. Заявка на організацію санкціонованих ICС змагань
1.1 Федерація-член ICС повинна подати заявку до ICС в письмовій формі не пізніше 30 вересня (або дев'ять календарних місяців, або інший більший період часу) перед запропонованою датою запропонованих змагань. Після попередньої згоди ICС необхідно заповнити заявочну форму і повернути в ICС разом з необхідними фінансовими гарантіями не пізніше 31 грудня (або шість повних календарних місяців, або інший більший період часу) перед запропонованою датою запропонованих змагань.
1.2 Перед тим як ICС прийме остаточне рішення, делегат ICС/ міжнародний підготовник траси може інспектувати запропоноване місце проведення змагань та відповідного обладнання. Витрати на проїзд, проживання та оплату праці інспектора бере на себе федерація, яка подавала заявку.
2. Оснащення/приміщення, яке необхідне для проведення змагань
2.1. Федерація-член/ організатор повинен як мінімум забезпечити наступним оснащенням, яке відповідає інструкціям, якими воно управляється:
а) офіс оргкомітету/секретаріат: включаючи офіційного директора змагань і секретаріату, який відповідає за організацію санкціонованого змагання та розміщення членів ICС та членів команд національних федерацій;
б) місце проведення змагань з приміщеннями для реєстрації представників ICС, спортсменів, офіційних осіб команди, офіційних представників від організаторів та інших акредитованих осіб, напр.: VIP, представників преси, телебачення та ін.;
в) ізоляційна зона та оснащення, що зазначене у Положенні;
г) ізоляційна зона з приміщенням для реєстрації осіб, які входять і виходять з ізоляційної зони;
д) ізоляційна зона з місцем для розминки/стіною для тренувань та відповідним обладнанням згідно з Положенням;
ж) транзитна зона, що примикає до стіни, що призначена для скелелазіння;
з) окрема ізоляційна зона, що примикає до скал. стіни, яка використовується у випадку технічного інциденту. Необхідно забезпечити чітке дотримання учасниками правил ізоляції, у випадку коли два або більше учасників знаходяться одночасно в ізоляційній зоні;
и) зона проведення змагань перед стіною, вхід до якої дозволяється тільки представникам ICС, організаторам змагань, спортсменам під час офіційного ознайомлення з трасою або тренувань, акредитованому персоналу телебачення та іншим особам, уповноваженим президентом журі;
і) протокольна служба (визначення висоти та результатів);
к) медичний персонал та медпункт;
л) офіс ICС оснащений відеоапаратурою;
м) офіс для представників преси.
3.1. Федерації-члени ICС / організатори повинні забезпечити наступним персоналом:
а) директор команди організації змагань;
б) помічників для здійснення наступної діяльності:
1) вся до стартова організаційно-адміністративна та наглядацька діяльність з тими, хто займається поставкою та зведенням стіни для скелелазіння та відповідного обладнання, а також надання інших послуг:
1-1) реєстрація представників ICС, спортсменів, членів команд та ін.;
1-2) реєстрація та контроль осіб, які входять або залишають ізоляційну зону;
1-3) забезпечення охорони ізоляційної та зони проведення змагань;
1-4) супроводження та загальна допомога спортсменам при виході з ізоляційної зони та переході в транзитну зону та зону, де розташована стіна для скелелазіння;
1-5) організація церемоній відкриття та закриття;
в) судді на трасах (відповідно до Положення ICС) для надання допомоги кожному судді в категоріях (включаючи обов'язки для визначення часу проходження траси);
г) компетентна belaying бригада;
д) бригада, що займається очищенням стіни;
ж) бригада, що займається прокладанням траси та підтримкою стіни в належному стані;
з) бригада, що займається відеозаписом змагань;
и) бригада, що займається визначенням висоти та протоколюванням результатів;
і) медіа та прес служба;
к) медслужба.
4. Стіна для скелелазіння та встановлення трас
4.1. Стіна для скелелазіння: стіна для скелелазіння та/або боулдерінгу повинна бути змонтована згідно з Положеннями ICC (EN 12572), що стосуються стіни для скелелазіння. Федерації-організатори несуть відповідальність за наявність сертифікатів (згідно з EN 12572 та іншими місцевими законами), виданих виробником та конструктором стіни, а також за те, щоб стіни та/або боулдери були змонтовані у повній відповідності з нормами EN 12572 та іншими стандартами, що прийняті у відповідній країні щодо цього виду споруд.
4.2. Федерація-член/організатор, за умови затвердження ICC, призначає головного постановника траси та бригаду для постановки траси. До обов’язків головного постановника траси належать:
а) проектування трас для кожного раунду змагань, монтування зачіпок та страховки, а також обладнання для кожної траси відповідно до Положень ICC, перевіряючи щоб траси відповідали технічним нормам та правилам техніки безпеки ICC;
б) координація роботи асистентів постановників трас та забезпечення дотримання правил безпеки під час монтування та демонтажу стіни, а також під час проведення змагань;
в) лагодження та очистка трас за дорученням судді в категорії;
г) проектування, монтування та підтримка обладнання, призначеного для розминки;
д) допомога команді вимірювачів та/або суддям на трасі/з виду в складанні “топо”(топографічної схеми) кожного маршруту;
ж) оповіщення судді міжнародної категорії щодо розміщення відео камер для кожної траси;
з) оповіщення президента журі та судді з виду щодо часу, який відводиться учасникам на пробне проходження кожної траси.
4.3. За ухваленням ICC, функції міжнародного керівника підготовки траси та інспектора для перевірки готовності всіх трас можна об’єднати.
5.1. Федерація/організатор несе повну відповідальність за дотриманням техніки безпеки в ізоляційній та транзитній зонах, на території проведення змагань, в залі проведення змагань та у всіх інших видах діяльності, що стосуються проведення та організації змагань.
5.2. Президент журі, попередньо порадившись із Міжнародним суддею по трасах (випробувач трас), має всі повноваження щодо вирішення питань безпеки в ізоляційній зоні та зоні проведення змагань, включаючи надання дозволу на початок або продовження будь-якої частини змагань. Будь-яка офіційна або інша особа, яка, на думку президента журі, не дотримується правил техніки безпеки, усувається від подальшого виконання своїх обов'язків та/або видаляється з ізоляційної зони та зони проведення змагань.
5.3 Для забезпечення безпеки повинні бути прийняті всі необхідні міри. Кожна траса повинна бути прокладена так, щоб не допустити падіння учасника.
5.4. До початку кожного раунду змагань президент журі, суддя з виду та суддя по трасах повинні оглянути кожну трасу з тим, щоб упевнитись в дотриманні норм безпеки. Особливо, суддя з виду та суддя по трасах повинні:
а) забезпечити, щоб усе оснащення та дії, що передбачені для під страховки, відповідали вимогам існуючих правил ICС та стандартам UIAA;
б) суддя з виду має всі повноваження вимагати заміну судді, що виконує страховку учасника при необхідності зупинити змагання та об'явити технічний інцидент) або іншої особи, яка, на його думку, порушує правила техніки безпеки;
в) В інтересах безпеки і попередньо порадившись із суддею по трасах та з дозволу президента журі, суддя з виду може прийняти рішення про доцільність попереднього закріплення вірьовки до першої (і якщо потрібно до другої) точки страховки. При можливості, траси повинні бути прокладенні так, щоб не було потреби в застосуванні таких пересторог.
5.5. До початку кожного раунду змагань суддя з виду повинен упевнитись в наявності кваліфікованого медичного персоналу для надання першої невідкладної допомоги у випадку будь-якого нещасного випадку або травми учасника або офіційної особи, яка знаходилася в зоні змагань/ізоляційній зоні.
5.6.Все обладнання/оснащення, що використовується на змаганнях, повинне відповідати стандартам UIAA, або бути ухваленим ICС або, в окремих випадках, президентом журі відповідно до повноважень, делегованих йому ICС. До загальних вимог відносяться наступні:
Учасники повинні використовувати ухвалену UIAA одинарну вірьовку, яка надається організаторами. Частота заміни вірьовок визначається суддею з виду.
В окремих випадках, делегат ICС, за дорученням ICС, може привезти із собою деяке технічне оснащення (муфта, вірьовка і т.д.), яке не доступне в країні організатора. ICС відшкодує організаторові витрати на придбання цього інвентарю.
5.7. Оснащення трас. Необхідно дотримуватись наступних правил техніки безпеки:
а) Муфта та ремінь страховки: Кожна точка страховки, яка буде використовуватись під час кожного раунду змагань, повинна бути оснащена ременем страховки та карабіном, за допомогою яких учасник прикріплюється до вірьовки. Необхідно звести до мінімуму навантаження на карабін. Ремінь з’єднується з точкою страховки (без допоміжного карабіна) за допомогою 10 мм Maillon Rapide, ухвалену UIAA-ICС.
Примітка: муфта в Maillon Rapide повинна бути закрита та натягнена згідно із специфікацією, затвердженою виробником.
б) при необхідності подовження звичайного ременя страховки, використовується стрічка такої ж міцності як і звичайний ремінь, яка пришивається до нього швейною машиною. Для з’єднання петель з ременем використовується липка стрічка; ні за яких обставин не потрібно скорочувати або лагодити такі ремені за допомогою вузлів. Ні за яких обставин не можна використовувати для налагодження потрібної довжини ланцюги. Забороняється використовувати вірьовку з вузлами, а також доточені ремені.
5.8. На початку кожної спроби в кожному раунді:
а) кожен учасник повинен бути екіпірований згідно з відповідним положенням ICС;
б) учасник повинен прив’язатись до вірьовки “8” вузлом, який у свою чергу підстраховується вузлом безпеки;
в) перед спробою учасника в раунді суддя, що страхує учасника повинен упевнитись (краще це зробити в транзитній зоні), щоб учасник був прив’язаний до вірьовки відповідно до вищезазначеного в п. 5.8 а) та 5.8 б);
г) перед тим як супроводжувати учасника на стартову лінію траси, суддя, що страхує учасника повинен упевнитись, що вірьовка знаходиться в правильному положенні і готова для використання;
д) Змагання на трудність: попередньо порадившись з суддею по трасах, кожен суддя з виду повинен вирішувати чи потрібні послуги судді, що страхує учасника на початку проходження траси для додаткової під страховки учасника при спусканні, коли учасник здійснює спробу проходження траси.
5.9. Суддя, що страхує учасника повинен уважно слідкувати за спортсменом під час проходження спроби і забезпечити, щоб:
а) сильно натягнута вірьовка не заважала рухам спортсмена;
б) ніщо не заважало спортсменові прикріпити вірьовку до точки страховки або у випадку, якщо спортсмен все таки не зміг прикріпити вірьовку до точки страховки - послабити її (вірьовку);
в) падіння було безпечно призупинене в динаміці;
г) не допустити повного падіння спортсмена;
д) при спробі зупинити падіння спортсмен не пошкодився.
5.10. При прикріпленні вірьовки до останньої точки страховки (різке натягування) або при спробі зупинити падіння, спортсмена необхідно спускати на землю. Необхідно вжити всіх заходів, щоб не допустити зіткнення спортсмена з наземним обладнанням.
5.11. Поки спортсмен відв’язується від вірьовки, суддя, що страхує учасника, повинен швидко зробити відтяжку (на скільки це дозволяє різке натягування). Суддя, що страхує учасника відповідає за те, щоб спортсмен залишив якомога швидше зону змагань.
5.12. Суддя з виду має право віддати розпорядження федерації/організатору замінити суддю, що страхує учасника в будь-якому раунді змагань. Будучи усуненим, суддя, що страхує учасника не може виконувати обов’язки судді, що здійснює страховку в подальшому ході змагань.
5.13. Якщо існують поважні причини (травма, хвороба), що спортсмен не може брати участь у змаганнях, президент журі може звернутись до лікаря змагань із проханням оглянути спортсмена. Якщо за результатами обстеження лікар вважає, що спортсмен не може брати участь у змаганнях, президент журі може звільнити спортсмена від змагань. Якщо пізніше (на пізнішому етапі) є ознаки того, що скелелаз одужує, тоді він/вона можуть звернутись з проханням пройти обстеження ще раз.
5.14. Ні за яких обставин не повинне постачатись оснащення на прохання спортсмена, напр., спуск на землю з вершини боулдерінгової траси по драбині.
6. Вимірювання висоти та фіксування часу
6.1. Федерація/організатор (якщо цього не зробила ICС) забезпечує змагання досвідченою командою, в обов’язки якої входить вимірювання висоти, фіксування часу та результатів в кожному раунді змагань.
6.2. За попереднім погодженням міжнародного судді-демонстратора, судді-вимірювачі висоти повинні підготувати топографічну схему (“Топо”) кожної траси змагань, де буде показано розташування та висота кожного крючка та точки страховки на трасі. Тільки президент журі та суддя з виду повинні мати цю схему.
7.1. Федерація/організатор повинен забезпечити дисплейною інформаційною системою(Табло), яка показувала б успіхи кожного спортсмена та його позицію в рейтинговому списку протягом змагань.
7.2. Перед стартом кожного спортсмена на табло повинні з’являтись дані про спортсмена (його ім’я, національність).
7.3. По завершенні кожного раунду змагань, суддя з виду повинен мати повний рейтинговий список спортсменів. Після того, як ця інформація буде перевірена (в разі необхідності будуть внесені поправки) та офіційно затверджена суддею з виду та президентом журі в письмовій формі, публікується фінальний рейтинговий список.
7.4. Офіційні протоколи змагань: повинні готуватись суддями-вимірювачами та службою інформації результатів. Всі протоколи повинні подаватись в друкованому вигляді. Протоколи, написані від руки, прийматись не будуть.
7.5. Протокол кожного раунду змагань друкується на затвердженій ICС формі, де повинна міститись наступна інформація:
а) затверджений ICС логотип;
б) назва змагань (напр. Кубок світу);
в) місце проведення змагань (напр. Рим);
г) вид змагань (напр. Трудність);
д) дата проведення змагань;
ж) назва раунду змагань (напр. Фінал-чоловіки);
з) коли раунд змагань проходить на одній або двох паралельних трасах, результати кожної траси повинні чітко визначатись (напр. Траса А);
і) прізвища, офіційний статус та підпис керівних осіб (напр. президент журі, суддя з виду та суддя по трасі);
к) час оголошення рейтингового списку.
7.6. В кінці кожного протоколу повинна бути наступна інформація:
а) позиція спортсмена в рейтинговому списку в порядку зменшення;
б) прізвище кожного спортсмена (великими буквами);
в) ім’я кожного спортсмена (маленькими буквами, окрім першої букви);
г) національність, використовуючи затверджений МОК код кожної країни.
7.7. Фінальний (кінець змагань) протокол, окрім зазначеної в п.7.6, повинен містити наступну інформацію:
а) навпроти кожного прізвища спортсмена висоту, яку спортсмен досяг в кожному з попередніх раундів змагань, в яких він брав участь;
б) кінцеві результати кожного раунду змагань.
7.8. Більше ніяка інформація не повинна міститись в протоколі, окрім зазначеної ICС.
7.9. Після затвердження результатів кожного раунду змагань (включаючи фінал та півфінал), копії протоколів необхідно направити:
а) президенту журі;
б) судді з виду;
в) делегату ICС;
г) менеджерам команд або, у випадку відсутності останнього, призначеному члену команди;
д) прес-офіс;
ж) оператору служби інформації.
8.1. Стартовий список змагань повинен бути оголошений на технічному засіданні за день до початку змагань, відповідно до положення, що стосується таких списків та:
а) направлений всім зазначеним в п. 7.9. особам;
б) поміщений на офіційній дошці для об’яв та інших дошках для об’яв ( напр. в готелях, де розміщаються менеджери та спортсмени команди).
Стартовий список кожного наступного раунду змагань складається в межах 30 хв після закінчення попереднього раунду відповідно до положення, зазначеного вище.
8.2. Стартовий список повинен містити наступну інформацію:
а) час відкриття та закриття ізоляційної зони на наступний раунд змагань;
б) час стартів наступного раунду змагань;
в) іншу інформацію затверджену IСС та/або президентом журі.
8.3. Метод складання стартового списку
а) Якщо відкритий раунд змагань проходить на одній трасі, порядок стартів може визначатись шляхом жеребкування;
б) якщо відкритий раунд змагань проходить паралельно на двох або більше трасах, тоді порядок стартів спортсменів визначається відповідно до:
по-перше, їх позиції у поточному рейтингу кубку світу, напр., один за другим.
в) Порядок стартів для раундів, які йдуть слідом за відкритими раундами: порядок стартів визначається зворотнім порядком рейтингу у попередньому раунді (напр., перший стартує останнім). Якщо за результатами попереднього раунду є спортсмени, які мають однакову кількість очок, порядок їх стартів визначається шляхом жеребкування. Для суперфіналу застосовується такий же порядок стартів, що і в фіналі.
9.1. Кожна спроба проходження траси спортсменом записується на відеокамеру досвідченим відео оператором. Принаймні одна (а краще дві) відеокамера повинна бути задіяна для кожної траси. Бажано, щоб національний суддя допомагав відео оператору.
9.2. Разом з суддею з виду та суддею-демонстратором президент журі визначає розміщення відеокамери. Особлива увага приділяється тому, щоб ніщо не заважало відео оператору виконувати його обов’язки та щоб ніхто і ніщо не закривало об’єктив камери.
9.3. Для полегшення роботи суддівства телевізійний монітор, що з’єднаний з системою відеозапису, повинен мати відтворюючий пристрій. Ніхто, окрім президента журі та судді з виду, який призначений на трасу, не має доступу до системи відтворення. Монітор для відтворення відеозапису повинен бути розміщений таким чином, щоб суддям ніщо і ніхто не заважав продивлятися відеоматеріал і обговорювати інцидент.
9.4. Офіс ICС також повинен бути оснащений відео відтворюючим пристроєм та телевізором з тим, щоб дати змогу суддям проглянути відеозапис інциденту, що трапився під час змагань. Ніхто, окрім офіційних осіб ICС, не має права доступу до офісу ICС та/або відеозапису, зробленого під час змагань.
9.5. Тільки офіційні особи ICС мають право проглядати будь-яку частину відеозапису змагань.
9.6. В кінці кожного раунду змагань відеоплівка через делегата ICС передається в Секретаріат ICС.
9.7. Не можна робити копію цього відеозапису, якщо на це нема розпорядження ICС.
9.8. Всі відеозаписи змагань використовуються тільки з метою суддівства змагань та з метою використання на підготовчих курсах ICС. Ні за яких обставин вони не повинні використовуватись ніким, окрім персоналу ICС.
10.1. Федерація/організатор бере на себе організацію медичного обслуговування за участю висококваліфікованого досвідченого медперсоналу на весь період змагань, починаючи з часу відкриття ізоляційної зони і до завершення проходження траси останнім спортсменом. Присутність лікаря на змаганнях є обов’язковою. Під час проходження траси спортсменом він/вона разом з іншими кваліфікованими медпрацівниками перебувають в або близько біля зони змагань з тим, щоб у разі потреби надати швидку невідкладну меддопомогу.
10.2. Як мінімум, наявність приватного легкодоступного медпункту, оснащеного всім необхідним для надання медичної допомоги на випадок травмування та легкого захворювання, є обов’язковою.
10.3. Необхідно вжити всіх заходів і перевірити їх на практиці, щоб на випадок серйозного нещасного випадку, що трапився з учасником змагань, офіційною особою або іншою особою, яка перебуває на змаганнях, була надана кваліфікована професійна допомога.
11.1. Федерація/організатор організовує роботу служби допінгконтролю відповідно до національних положень, якими регулюється міжнародний спорт в країні, Медичного кодексу МОК та положень ICС, що стосуються питань допінгконтролю.
12. Телевізійне висвітлення змагань
12.1. ICС зберігає за собою право призначати організацію, яка буде висвітлювати хід змагань. В цьому випадку:
а) ICС несе відповідальність за витрати, пов’язані з організацією телетрансляції змагань;
б) Федерація/організатор надає призначеній ICС телекомпанії вільний доступ та допомогу, в межах своєї компетенції, для висвітлення останньою всіх аспектів змагань. Умови, які лежать в основі цього призначення, зазначаються в договорі укладеному між ICС та федерацією/організатором.
12.2. Коли ICС не залишає за собою права призначати організацію для висвітлення змагань, тоді федерація/організатор діє відповідно до розділів договору, укладеного між ICС та федерацією/організатором, що стосуються цього питання. Федерація/організатор повинна детально інформувати ICС про всі заходи, вжиті для телетрансляції змагань.
12.3. Копія відеоплівки передається в ICС.
13.1. Прес-офіс: федерація/організатор повинна призначити відповідальну особу з питань преси, надати окремий офіс прес-служби з персоналом для обслуговування працівників засобів масової інформації, які отримали акредитацію та офіційний статус на змаганнях. Для забезпечення ефективної роботи журналістів, іншого медіа персоналу та делегата ICС прес-офіс повинен мати:
а) відповідне робоче приміщення;
б) принаймні один телефон;
в) принаймні один телефакс;
г) принаймні один ксерокс;
д) повну та відповідну інформацію про змагання;
ж) копії стартових списків, тимчасові та фінальні результати та, по закінченню змагань, поновлений рейтинговий список етапів Кубка світу та постійно оновлюючий світовий рейтинг.
13.2. Зона інтерв’ю: для проведення інтерв’ю федерація/організатор повинна надати окреме, досить тихе і зручне приміщення. Це приміщення повинне знаходитись досить близько до зони змагань.
Примітка: не дозволяється проводити інтерв’ю перед стіною під час проведення змагань.
13.3. Фотографи: по обидві сторони зони змагань повинне бути обладнане місце для роботи фотографів. Де можливо, фотографів забезпечують піднімальними пристроями для того, щоб отримати знімки з висоти.
Примітка: ні за яких обставин фотографам (професійним або любителям) не дозволяється входити в зону змагань, якщо на це нема дозволу президента журі.
13.4. Команда телеоператорів: тільки з дозволу президента журі, операторам дозволяється працювати в зоні змагань. Їм дозволяється перебувати там за умов що:
а) вони не заважатимуть спортсмену під час підготовки та самого проходження траси;
б) вони не заважатимуть судді, що забезпечує страховку учасника та його помічникам;
в) обладнання, яким користуються у своїй роботі оператори, не заважатиме виконанню своїх обов’язків суддям-страхувальникам. Слід вжити всіх необхідних заходів, щоб не допустити зіткнення спортсмена з операторами, телекамерами та іншим обладнанням під час падіння.
г) вся бригада операторів виконуватиме накази судді з виду та/або президента журі;
д) команди телеоператорів можуть працювати на верху стіни, яку попередньо ухвалює президент журі. Не дозволяється використовувати занадто яскраве та мигтюче освітлення та все інше, що заважає спортсменові під час проходження траси;
ж) проведення інтерв’ю здійснюватиметься відповідно умов зазначених в п. 13.2.
13.5. Доступ в ізоляційну зону: З дозволу президента журі вхід в ізоляційну зону (але не в транзитну зону) дозволяється тільки командам телеоператорів та фотографам. З тим, щоб забезпечити повну безпеку та не допустити небажаних перешкод в проходженні спортсменами трас, перебуваючи в ізоляційній зоні, кожна команда телеоператорів та кожен фотограф супроводжується та перебуває під постійним наглядом офіційного представника федерації/організатора.
14.1. Федерація/організатор забезпечує, щоб страховка чітка відповідала всім міжнародним та національним положенням, що стосуються спортивних заходів.
15.1. Церемонія нагородження спортсменів повинна проводитись відповідно до протоколу МОК, передбаченого для таких заходів. Звучання національного гімну та підняття національних прапорів є обов’язковою процедурою на чемпіонатах та фінальних етапах Кубка світу ICС.
15.2. Всі учасники повинні бути присутні на церемоніях відкриття, нагородження та закриття, якщо на це нема особливих розпоряджень президента журі. У разі невиконання цього положення до спортсмена можуть бути застосовані санкції, такі як “жовта картка”, а якщо не дотримався цього положення один із трьох найкращих спортсменів з кожного виду, то до нього застосовується санкція “червоної картки”.
16. Грошові витрати змагань, призові кошти та нагороди
16.1. Федерація/організатор несе відповідальність за всі витрати, пов’язані з організацією та проведенням змагань, а також за нагороди та призові гроші (за винятком офіційного призу ICС), що зазначені в договорі, укладеному між ICС та федерацією/організатором.
Розділ ІІІ
Федерації-члени ICС
1.1. ICС поважає автономію федерацій-членів ICС, що стосується їх діяльності на національному рівні.
2.Обов’язки федерацій-членів ICС
2.1. Федерації-члени ICС забезпечують, щоб їх члени:
а) керували, сприяли та активно розвивали спорт в своїй країні, чітко дотримувались принципів Олімпійської Хартії, медичного кодексу MОК, Положень UIAA та ICС, а також правил, які регулюють проведення міжнародних спортивних змагань із скелелазіння;
б) розуміли та дотримувались спортивних Положень та Правил, а також сприяли та забезпечували дотримання їх спортсменами та офіційними особами принципів спортивного партнерства;
в) постійно та активно боролись проти використання наркотиків та інших заборонених речовин їх спортсменами та офіційними особами; слідували всім правилам щодо проведення тестувань поза змаганнями;
г) не допускали використання будь-яких методів та практики, які можуть спричинити загрозу здоров¢я або фізичному розвитку спортсменів;
д) взяли на себе обов¢язки боротися з будь-якою спробою маніпулювання Положеннями та Правилами на користь своїх спортсменів та офіційних осіб команди;
ж) домагались поважного ставлення з боку своїх спортсменів та офіційних осіб до інших спортсменів, офіційних осіб та всіх інших осіб, які мають відношення до спорту, як під час проведення змагань, так і поза змаганнями.
3. Подача заявки команди на участь у санкціонованих ICС змаганнях
3.1. Кожна федерація, член ICС, має право подати заявку на участь у змаганнях чоловічої та жіночої команд за наступних умов:
а) якщо вони відповідають Положенню про номінацію та реєстрацію учасників;
б) якщо вони дотримуються Положень про фінансові зобов¢язання перед ICС;
в) якщо вони не суперечать будь-якому рішенню або відповідним необхідним діям, які пов¢язані з рішенням дисциплінарної процедури ICС;
г) якщо всі номіновані учасники мають міжнародну ліцензію (або подали заявки на отримання міжнародної ліцензії в ICС).
3.2. У випадку, якщо країна має більше ніж одну федерацію-члена ICС, то відповідні федерації повинні подати заявку на участь у змаганнях однієї національної збірної команди чоловіків та жінок в межах визначеної квоти.
4. Квота команди (спортсмени та офіційні особи)
4.1. Учасники: квота команди визначається залежно від виду змагань; напр., Кубка світу, чемпіонату світу і т.п.
4.2. Офіційні особи: кожна федерація-член може заявити максимум 5 (п¢ять) офіційних осіб, яким надається вільний вхід в місце проведення змагань (згідно з вище зазначеним п.3.2).
В заявочній формі необхідно вказати прізвища офіційних осіб та їх наступні функціональні посади:
а) один (1) менеджер команди
б) два (2) тренери команди
в) два (2) кваліфікованих медпрацівники.
Офіційні особи команди можуть входити і залишати ізоляційну зону за тих же умов, що застосовуються й до спортсменів. Тільки за окремих обставин та за окремим дозволом президента журі будь-якій офіційній особі команди (включаючи медперсонал) дозволяється підійти та/або спілкуватися з спортсменом під час його перебування в ізоляційній/змагальній зоні. Недотримання цього положення веде до негайної дискваліфікації спортсмена.
Офіційним особам команди не дозволяється супроводжувати своїх спортсменів до скелелазної стіни під час проведення офіційного обстеження траси. Офіційним особам команди не дозволяється спілкуватись в будь-якій формі з будь-яким скелелазом під час офіційного проходження траси. Не дотримання цього положення веде до негайної дискваліфікації спортсмена.
5. Терміни реєстрації учасників
5.1. Кожна федерація-член повинна дотримуватись термінів реєстрації учасників, зазначених в інформаційному бюлетені змагань, що розповсюджуються ICС.
5.2. Реєстрація, зроблена після встановлених термінів веде до додаткової оплати.
5.3. Федерація-член повинна оплатити реєстраційний внесок за спортсмена, який не прибув на змагання, якщо вона не повідомила про це ICС за 10 днів до початку змагань (мається на увазі перший день змагань). На розсуд делегата ICC можуть прийматись зміни у списку зареєстрованих спортсменів. Про ці зміни слід повідомити делегата ICC до закриття зони ізоляції.
6.1. Кожна федерація-член має забезпечити, щоб кожен спортсмен, якого вона має намір заявити на участь у санкціонованому ICС значенні, на той час мав міжнародну ліцензію ICС. Тільки федерації-члени мають право подавати заяви на видачу, або поновлення міжнародної ліцензії ICС.
6.2. Для отримання міжнародної ліцензії кожна федерація має подати на кожного спортсмена:
а) замовлену офіційну заявочну форму;
б) сплатити встановлений ICС внесок за видачу нової ліцензії, на основі отриманого рахунку.
6.3. Термін дії кожної ліцензії–один календарний рік ; напр., з 1 січня по 31 грудня. Від імені своїх спортсменів кожна федерація може поновляти ліцензію кожного року, заповнивши офіційну заявочну форму і надіславши її до ICС; кожна заявка супроводжується сплатою внеску за поновлення ліцензії.
6.4. Кожен учасник повинен бути членом федерації-члена, громадянином країни якої він/вона є. У випадку, якщо учасник має подвійне громадянство, то такий учасник повинен обрати одну федерацію-члена щоб представляти її на санкціонованих ICС змаганнях. Не дозволяється змінювати заявлену національну асоціацію, за винятком досягнення домовленості про це між заявленою федерацією, запропонованою федерацією та ICС.
7.1. Оплату всіх внесків (напр., членських, вступних, ліцензійних, апеляційних і т.д.) та всіх інших витрат бере на себе виключно федерація –член.
7.2. Вступний, ліцензійний та інші внески :
федерація-член повинна зробити оплату суми за рахунком, виданим ICС, протягом 90 днів з дати видачі рахунку. Невиконання цієї умови веде до нижчезазначеного в п.7.4.
7.3. Апеляційний внесок: апеляційний внесок визначається згідно з Апеляційним положенням ICС. Апеляція не приймається до тих пір, поки не буде оплачено апеляційний внесок.
7.4. Всі федерації-члени, які не дотримуються Положень ICС про оплату внесків, згідно з Положенням та статутом , можуть бути тимчасово або назавжди усунені від членства в ICС.
7.5. Шкала оплати внесків за всі види діяльності ICС повинна визначатись ICС кожного року.
8.1.Скелелазна екіпіровка (оснащення) та одяг кожного учасника повинні відповідати положенню ICС про екіпіровку та одяг. Недотримання цього положення веде до дискваліфікації (залежно від ступеня провини).
8.2. Форма команди : всюди де потрібно, а особливо на церемонії нагородження, учасники та офіційні особи повинні бути одягнені в офіційну форму команди.
8.3. Екіпіровка для скелелазів та одяг учасників: вся екіпіровка, яка використовується учасником під час змагань, повинна відповідати нормам UIAA, за винятком, особливого на це дозволу ICС, або, за деяких обставин, президента журі через повноваження, ввірених його ICС. Крім жилета, який надається федерацією-членом/організатором, кожен учасник може сам вибирати чи використовувати бандаж (примітка: використання sit/hip or full-body harness обов’язкове), взуття для скелелазіння, chalk сумку, скелелазний жилет (за бажанням учасника), затверджених UIAA чи одяг, якому учасник віддає перевагу для проходження траси, відповідно до наступних умов:
а) головний убір: тільки назва виробника та/або логотип;
б) жилет для змагань: якщо надається організатором змагань. Жилет, який повинен мати кожен з учасників, не повинен бути видозміненим і на спині жилета повинен бути офіційний номер учасника;
в) під офіційний жилет можна одягати інші сорочки, але при цьому на них не повинно бути ніяких логотипів;
г) не дозволяється ніяких логотипів на руках;
д) бандаж: назва виробника та/або логотип, а також спонсорський ярлик (емблема)- не більше 200 кв. см в цілому;
ж) chalk сумка: тільки назва виробника та/або логотип та спонсорський ярлик – не більше 100 кв.см.
з) ноги: тільки назва виробника та/або логотип та спонсорський ярлик – не більше 300 кв.см загалом на кожній нозі;
і) взуття та носки: тільки назва виробника та/або логотип.
8.4. Не дотримання даних положень веде до дискваліфікації
Розділ IV
Правила змагань
І. Загальні положення
1.1.Всі змагання, санкціоновані ICС повинні проводитись на спеціально змонтованих штучних скелелазних стінах, які відповідають рекомендованим стандартам :
мінімальна ширина кожної траси - 3м;
мінімальна висота – 12 м, які б дозволяли монтувати траси мінімальною довжиною в 15 м. На розсуд президента журі ширина менше 3 метрів може прийматись для лімітованих секцій стіни.
1.2. Вся поверхня скелелазної стіни повинна бути придатна для скелелазіння. За винятком : отвори, призначені для болтів, не повинні використовуватись учасниками для підтримки руками.
1.3. Краї стіни, як бокові так і верхній, не повинні використовуватись під час лазіння.
1.4. При необхідності траси змагань на стіні повинні бути позначені чіткими нерозривними обмежувальними лініями.
1.5. Стартова лінія на трасі повинна бути чітко позначена.
2.1. Визначення:
а) змагання на трудність визначаються як змагання із скелелазіння з нижньою
страховкою, де кожна відтяжка зроблена відповідно до Правил і де досягнута висота (або у випадку траверсу - найбільша відстань вздовж осьової лінії траси) повинна визначати результат учасника у раунді змагань;
б) трудність-“дуель”- для цього виду змагань застосовуються також технічні правила як і для звичайних змагань на трудність, але фінальний раунд цих змагань проводиться як фінальний раунд змагань на швидкість;
в) змагання на швидкість – визначаються як змагання із скелелазіння з верхньою страховкою, де час, за який учасник пройшов трасу, визначає результат учасника у відповідному раунді змагань;
г) “боулдеринг” – це змагання, які складаються із серії проблемних трас (з ряду індивідуально-технічних перешкод при лазінні). Що стосується безпеки, то кожна тяжка траса проходиться або з страховкою (нижньою або верхньою) або без неї.
2.2. Змагання на трудність та “дуель” можуть стартувати
а) після візуального офіційного періоду обстеження траси;
б) після демонстрації траси уповноваженим суддею по трасах;
в) після офіційного тренування.
2.3. Проходження трас в змаганнях на швидкість проводиться після демонстрації траси уповноваженим суддею по трасах;
2.4. Міжнародні змагання можуть проходити в окремих категоріях для змагань на трудність, “дуель”, на швидкість, “болдеринг”.
3.1. Про питання безпеки йдеться в розділі ІІ “Федерації-члени – організація змагань” ст.5 даних Положень.
4. Реєстрація та ізоляційна зона
4.1 Всі учасники, які допущенні до участі у змаганнях, мають зареєструватись і ввійти в ізоляційну зону не пізніше встановленого президентом журі і оголошеним організатором змагань часу. Керівник команди зобов’язаний детально поінформувати учасників про все, що стосується змагань. Ні учаснику, а ні офіційним особам команди не дозволяється мати при собі або користуватись сотовим телефоном або подібними електронними комунікаційними апаратами, фотоапаратами, відеокамерами або подібними пристроями запису в ізоляційній зоні.
4.2. Тільки нижчезазначеним особам дозволяється вхід в ізоляційну зону:
а) представники ICС;
б) представники федерації-члена (організатори);
в) учасникам, які братимуть участь у даному раунді змагань ;
г) уповноваженим представникам команди;
д) іншим особам, які отримали на це дозвіл президента журі. На протязі всього періоду їх перебування в ізоляційній зоні цих осіб повинні супроводжувати уповноважені особи, з метою забезпечення безпеки в ізоляційній зоні і
ж) допуск тварин в ізоляційну зону забороняється.
5. Ознайомлення з трасою та практика.
5.1. Період ознайомлення: за винятком випадків зазначених в правилах змагань на трудність “дуель”, на швидкість та “боулдеринг”, зареєстрованим учасникам кожного раунду надається можливість ознайомитись з трасами перед початком змагань. Представники команди в зону обстеження не допускаються. Під час обстеження траси спортсмени повинні вважати, що знаходяться в зоні ізоляції і дотримуватись відповідних правил.
5.2. Тривалість періоду ознайомлення з трасами змагань визначається президентом журі після консультації з міжнародним суддею по трасах, але не повинна перевищувати 6 (шість) хвилин для кожної траси. У випадку незвичайно довгих маршрутів, цей період може бути збільшений.
5.3. Під час ознайомлення з трасою учасникам забороняється :
виходити за межі визначеної зони обстеження ;
лазити по стіні, або ставати на яке-небудь обладнання;
розмовляти з ким-небудь, хто знаходиться за межами зони обстеження.
З'ясувати виниклі питання вони можуть тільки з президентом журі або з суддею з виду.
5.4. Під час обстеження учасники можуть користуватись біноклями і робити замітки і скетчі від руки. Використання іншого обладнання забороняється. Учасникам дозволяється торкатися перших зачіпок не відриваючись ногами від землі. Кожен учасник зобов'язаний знати і дотримуватись всіх інструкцій щодо траси.
5.5. Учасники не повинні мати ніякої інформацію про трасу окрім тієї, яку він отримав під час офіційного обстеження.
5.6. Після обстеження учасники повинні негайно повернутись в зону ізоляції. Будь-яка затримка може привести до отримання “жовтої картки”, а довготривала затримка веде до негайної дискваліфікації відповідно до розділу 6 “Дисциплінарні процедури під час змагань”.
5.7. Для трас з попереднім тренуванням президент журі спільно з міжнародним суддею по трасах повинен скласти розклад, описати процедуру і визначити тривалість випробування траси учасниками.
6.1. Після отримання офіційного розпорядження учасники в супроводі уповноваженого офіційного представника переходять із зони ізоляції в транзитну зону.
6.2. Прибувши в транзитну зону, кожен із учасників повинен надіти взуття для скелелазіння, прив'язатись до вірьовки дозволеним вузлом і зробити всі заключні підготування до старту.
6.3. З метою безпеки та дотримання інших положень ICС все оснащення для лазіння та вузол, яким учасник прив'язується до вірьовки, повинні бути оглянуті і ухвалені уповноваженим представником до виходу учасника на старт.
Дозволеним вузлом вважається вузол “8”, який в свою чергу підстраховується вузлом безпеки. Кожен учасник несе відповідальність за оснащення/екіпіровку та одяг, який він/вона збирається одягти для проходження траси.
Використання недозволеного оснащення, вузлів та/або одягу, або будь-якої недозволеної модифікації жилета для лазіння, або недотримання положення про рекламу та правил ICС веде до негайної дискваліфікації учасника. Ні за яких обставин учасникам не дозволяються повертатись в ізоляційну зону після транзитної зони.
6.4. Після отримання офіційного розпорядження кожен учасник повинен бути готовий залишити транзитну зону і вийти на старт. Затримка без поважної причини може привести до отримання жовтої картки, а будь-яка подальша затримка веде до негайної дискваліфікації згідно з розділом 6 “Дисциплінарні процедури під час змагань”.
7.Підготовка і обслуговування стіни для скелелазіння
7.1. Головний суддя відповідає за роботу досвідченої бригади по обслуговуванню трас, яка повинна ефективно і безпечно готувати і обслуговувати траси на протязі всіх раундів змагань за наказом судді з виду. Президент журі має повноваження вимагати вилучити із зони змагань будь-яку особу, яка не дотримується правил безпеки.
7.2. Ремонт зачепів: За наказом судді з виду головний суддя по трасах повинен негайно організувати ремонтні роботи . По закінченню ремонтних робіт міжнародний суддя по трасах перевіряє їх і звітує президенту журі, чи проходження траси полегшилося чи ускладнилось для наступних учасників. Рішення президента журі про продовження раунду, його зупинку або перестартовку є кінцевим і апеляція щодо цього рішення не приймається.
7.3. Очищення зачепів: частота і спосіб очищення зачепів на стіні для лазіння визначається суддею з виду (після консультацій з Міжнародним суддею по трасам) перед початком кожного раунду змагань і повідомляється учасникам на технічному засіданні, яке проводиться перед оглядом трас.
8.1. До технічного інциденту може призвести:
а) прив’язана вірьовка, яка допомагає або заважає учаснику;
б) зламана або рухлива зачіпка;
в) неправильно розташована відтяжка або карабін;
г) яка-небудь інша подія, що веде до переваг або заважає спортсменам, і яка не викликана діями самого спортсмена.
8.2. Суддя, що страхує учасника повинен залишати вірьовку дещо ослаблену протягом всього часу. Будь-яка натяжка вірьовки може вважатись як штучна допомога або перешкода спортсменові і суддя з виду повинен відмінити технічний інцидент.
8.3. Технічний інцидент може бути відмічений :
а) якщо технічний інцидент відмічений суддею з виду:
1) якщо спортсмен бажає і все ще в стані продовжити спробу, то він може вибрати :або лазіння або визнати технічний інцидент. Якщо спортсмен вирішив продовжити лазіння, то в подальшому апеляція з приводу даного технічного інциденту не розглядається.
2) Коли спортсмен не в змозі продовжити спробу через технічний інцидент, суддя з виду повинен прийняти негайне рішення чи відмітити технічний інцидент і тоді надати спортсменові змогу перестартовки ( і відповідно до правил про технічний інцидент, дозволити учасникові невідкладну перестартовку.
б) якщо технічний інцидент відмічений учасником:
1) під час лазіння учасник повинен визначити характер технічного інциденту і за дозволом судді по виду, може продовжити або припинити лазіння. Якщо учасник вирішив продовжити лазіння, то в подальшому апеляція з приводу даного технічного інциденту не розглядається.
9. Визначення місць після кожного раунду змагань
9.1. Визначення місць (рейтинг) після кожного раунду змагань на трудність, “дуель”, на швидкість або “боулдерінг” проходить згідно з відповідними положеннями, що стосуються того чи іншого виду змагань.
10. Призупинення спроби на трасі
10.1. Спроба учасника на трасі повинна бути призупинена згідно з відповідними положеннями, що регулюють відповідний вид змагань.
10.2. Учасникові дозволяється спуск (down-climb) під час спроби, за умови що він не порушив правила щодо часу, встановленого для проходження траси.
11. Використання відеоапаратури для суддівства
11.1 У випадку, коли суддя з виду вважає за доцільне проглянути відеозапис проходження траси спортсменом перед як прийняти рішення, суддя з виду повинен дозволити спортсмену закінчити спробу згідно з правилами змагань. По закінченню спроби суддя з виду негайно повинен повідомити спортсменам, що місця в цьому раунді змагань визначають після перегляду відеозапису в кінці раунду.
11.2. Вимірювання висоти: для підтвердження правил “торкання/тримання” щодо вимірювання висоти та визначення рейтингу учасників в кінці кожного раунду суддя з виду може використовувати офіційні відеозаписи.
11.3. Відеозаписи суддівства.
а) тільки офіційні відеозаписи (і ніякі інші записи) повинні використовувати судді з виду та президент журі;
б) відеозаписи повинні використовуватись з приводу питань зазначених в пунк.3.1 та 3.2.
в) переклад офіційних відеозаписів дозволяється лише президентові журі, суддям з виду, міжнародному судді по трасах та делегату ICС.
II Змагання на трудність
1. Вступ
1.1.Дані положення повинні читатись у поєднанні з Загальними Положеннями ICС щодо проведення міжнародних змагань зі скелелазіння.
1.2.При проходженні трас в змаганнях на трудність, учасник повинен мати нижню страховку.
1.3.Траса вважається успішно завершеною, якщо вона пройдена згідно з Положеннями та правилами проведення змагань на трудність і якщо вірьовка безпечно закріплена в карабіні на фінальній відтяжці, яку учасник зробив з правильної позиції.
2. Кількість учасників та порядок стартів
2.1.Де перший раунд змагань проводиться на одиночній трасі, то порядок стартів для даного раунду визначається жеребкуванням.
2.2.Де перший раунд змагань проводиться на двох і більше подібних трасах, учасники розприділяються на трасах відповідно до:
по-перше, їх рейтингу за результатами Кубку світу, напр., один за одним, спортсмени, що занесені до рейтингового списку Кубку світу повинні розприділятись на трасах послідовно. Учасники, які не потрапили до рейтингового списку розподіляються на кожній трасі шляхом жеребкування таким чином, щоб рівна (або майже рівна) кількість учасників була на кожній трасі. Дотримуючись такої процедури розподілу, стартовий порядок тоді на кожній трасі повинен визначатись жеребкуванням учасників.
2.3. Стартовий порядок в подальших (за першим) раундах: за винятком нижчезазначеного, стартовий порядок повинен бути зворотнім до місць, які учасники зайняли на попередній трасі (напр., перший стартує останнім). У випадку однакових результатів, порядок стартів визначається жеребкуванням.
2.4.Суперфінал: Порядок стартів в суперфіналі повинен бути таким же як і в фіналі.
3. Порядок обстеження
3.1. Згідно з Загальними Положеннями, учасникам (як групі) дозволяється зорове обстеження траси, яку їм потрібно пройти.
3.2. В суперфіналі президент журі може прийняти рішення не дозволяти період обстеження.
4. Процедура лазіння
4.1. На кожну трасу встановлюється період часу для проходження. В цей період часу включається 40 секундний період для проведення підготовки у стартовій зоні.
4.2. Ввійшовши в зону змагань учасник повинен негайно підійти до офіційної стартової лінії. В цьому місці суддя з виду починає (або дає розпорядження розпочати) відлік часу, який учасник затрачає на спробу проходження траси. Кожному учаснику дається 40 секунд на те, щоб розпочати спробу. Якщо учасник ще не розпочав спробу на 40 секунді, він отримує розпорядження негайно розпочати старт.40 секундний період фінального обстеження входить в загальний час для проходження траси. Будь-яка подальша затримка веде до застосування дисциплінарних санкцій, що зазначені в розділі 6 “Дисциплінарні процедури під час проведення змагань”.
4.3.Відрив обох ніг учасника від землі вважається початком проходження спроби траси.
4.4. Під час проходження траси учасник може запитати суддю з виду скільки залишилося часу для проходження траси і суддя повинен негайно повідомити йому про час, що залишився. Коли до завершення спроби залишається 60 сек., суддя з виду повинен повідомити про це учасника. Коли час, призначений для проходження траси, вичерпався, суддя з виду повинен зупинити учасника. Недотримання учасником розпорядження судді з виду припинити спробу веде до застосування дисциплінарних санкцій, зазначених в розділі 6 “Дисциплінарні процедури”.
4.5. Під час проходження траси:
а) кожен учасник повинен послідовно закріпити вірьовку у карабіни/відтяжки. Кожен карабін повинен бути закріплений перед тим як учасник почне пересуватись над найнижчим карабіном, який приєднаний до відтяжки (у випадку траверсу перед тим як учасник почне пересуватись вище не закріпленого карабіна/відтяжки у напрямку траси, визначеної Міжнародним суддею по трасах). Недотримання цього правила веде до зупинки проходження траси спортсменом і замір відстані здійснюватиметься відповідно до зазначеного нижче п. 5. Відмова учасника виконати наказ судді з виду зупинити проходження траси веде до дисциплінарних санкцій, зазначених у розділі 6 “Дисциплінарні процедури під час проведення змагань”.
б) в особливих випадках для окремої траси (напр.: в інтересах безпеки) президент журі повинен відступити від п. 4.5; в цьому випадку останньою позицією для прикріплення є остання зачіпка, з якої учасник може прикріпитися без перехвату в зворотному напрямку.
в) учасник може застосувати перехват в зворотному напрямку з будь-якої позиції проходження траси, якщо його дії не суперечать п.4.5 або спускається вниз.
г) якщо учасник прикріпив вірьовку до карабіну відповідно до вище зазначеного п.4.5, але допустивши при цьому технічних помилок, йому дозволяється послідовно прикріпитись до наступного карабіну, а тоді відкріпитись і знову прикріпитись (якщо потрібно, застосовуючи перехват зворотного напрямку) до попереднього карабіну.
Якщо суддя з виду вважає, що подальше проходження траси спортсменом суперечить правилам безпеки, він може наказати припинити спробу і заміряти найбільшу відстань, яку пройшов учасник.
5. Замір висоти
5.1. Відповідно до п. 8, що нижче поданий, у разі падіння або зупинці спроби за наказом судді по виду зараховується найвіддаленіша від старту зачіпка, яку використовував або якої торкнувся спортсмен. ……
5.2. При замірі висоти до уваги беруться тільки ті зачіпки, за які спортсмен зачепився руками. За визначенням судді з виду зачіпка, за яку спортсмен зачепився руками має більші переваги при замірі висоти ніж зачіпка, до якої він тільки доторкнувся:
а) зачіпці, за яку спортсмен впевнено взявся, зараховується відстань без будь-якого знаку;
б) зачіпці, до якої спортсмен тільки доторкнувся, зараховується відстань зі знаком “-”;
в) зачіпці, з якої була зроблена реальна спроба досягнути наступної, зараховується відстань зі знаком “+”.
5.3. Якщо учасник доторкнувся до точки, яка не має зачіпки (за визначенням судді з виду), то ця точка не береться до уваги при оцінці відстані, яку зараховують учаснику.
5.4. Якщо учасник взявся за зачіпку останньої відтяжки до того як вірьовка прикріпилась до останнього карабіну, то це вважається штучною допомогою і учасник припиняє свою спробу, відстань заміряється відповідно до п.5.1 та п.5.2.
6. Ранжирування після кожного раунду змагань
6.1. Після кожного раунду змагань проводиться ранжирування учасників відповідно до п.5.2.
6.2. У разі збігу місць для їх розділення враховуються результати попереднього раунду. Якщо і в цьому разі місця збігаються, враховуються результати раунду, який проводився перед попереднім раундом. При розділенні місць не враховуються результати того раунду, в якому учасники змагались окремо в двох групах на двох і більше не ідентичних трасах.
6.3. Якщо кваліфікаційний раунд змагань вимагає щоб учасники були розподілені між двома або більше не ідентичних трасах, які мають однакову технічну градацію, для тих учасників, які не пройшли в наступний раунд, фінальне ранжирування визначається сумарним місцем, досягнутим на ранжируванні комбінованих трас.
6.4. Суперфінал: у разі наявності декількох претендентів на перше місце після фіналу проводиться суперфінал. Коли і в суперфіналі переможець не визначився, то учасники отримують однакові місця і змагання припиняються.
7. Квоти на кожен раунд
7.1. П.7 необхідно розглядати разом з вище зазначеним п.6; напр., перед тим як звернутись до п.7 необхідно щоб процедура ранжирування була повністю завершена.
7.2. Коли відповідно до встановленої квоти не вистачає спортсменів, які успішно завершили попередній раунд змагань, вільні місця заповнюють наступні учасники, які мають найкращі результати.
7.3. Встановленою квотою для півфіналу і фіналу відповідно є 26 та 8 учасників.
7.4. Півфінал та фінал – “плаваюча” квота: якщо встановлена квота перевищена в результаті однакових місцьпісля півфіналу та фіналу, то у наступний раунд допускається число учасників, найближче до встановленої квоти (менше або більше), при умові, що в півфіналі та фіналі братимуть участь не менше відповідно 20 та 6 спортсменів.
Коли в результаті підрахунку (зверху і знизу) це число однакове, то число учасників, що становлять більшу квоту, допускаються до фіналу.
За особливих обставин (напр. вимоги телетрансляції) береться менша квота: таке рішення оголошується президентом журі (попередньо погодивши з організаторами) на технічному засіданні перед початком змагань.
8. Зупинка спроби на трасі
8.1. Успішно пройдена спроба на трасі: вважається, що учасник успішно завершив спробу на трасі, коли спроба пройдена відповідно до вищезазначеного п.1.3.
8.2. Невдало пройдена спроба на трасі: вважається, що спортсмен невдало завершив спробу, коли він:
а) впав;
б) перевищив час, встановлений для проходження траси;
в) торкнувся поверхні стіни за межами траси;
г) використовував бокові та верхній краї траси;
д) не зумів приєднатись до відтяжки згідно з правилами змагань;
ж) торкнувся землі будь-якою частиною тіла після старту;
з) використав будь-яку штучну допомогу.
ІІІ. Змагання на трудність – “дуель”
1. Вступ
1.1.Змагання на трудність-“дуель” – це варіант змагань на трудність та швидкість:
а) раунди змагань, що передують фінальному раунду, проводяться згідно з Правилами змагань на трудність;
б) фінальний раунд змагань на трудність-“дуель” проводиться згідно з Правилами змагань на трудність, але дотримуючись тієї ж схеми вибування учасників зі змагань , що й у змаганнях на швидкість.
2. Квота фінального раунду
2.1. Згідно з п.6 Правил змагань на трудність перед тим як застосовувати п.2 Правил змагань на трудність-“дуель” повинно пройти ранжирування.
2.2. Півфінал та фінал – фіксована квота:
а) фіксована квота для півфіналу (Правила змагань на трудність) та фіналу (Правила змагань на трудність-“дуель”) є відповідно 26 та 8 учасників;
б) коли за результатами півфіналу два учасники мають одинакові результати за останнє місце у фіналі, то у фінал виходить той, який показав кращий час на даній висоті.
2.3. Фінал: якщо в забігу фінального раунду змагань на трудність-“дуель”, учасники досягли однакової висоти і мають однаковий результат, то переможець визначається за кращим часом затраченим на взяття висоти.
3.Фінал – поряд стартів
3.1. Стартовий порядок такий як для 16 та 8 учасників, що зазначений у Правилах змагань на швидкість.
IV. Боулдерінг – серія проблемних трас
1. Вступ
1.1. Дані положення повинні читатись відповідно до Загальних правил та Правил проведення Кубка світу зі скелелазіння.
2. Загальні положення
2.1. Змагання з боулдерінгу складаються із серії коротких трас, які зазвичай називають проблемними. Для проходження траси в цих змаганнях вірьовка не застосовується. Максимальна кількість зачіпок для рук на одній трасі може бути не більше 12, а середня кількість зачіпок на кожній трасі одного раунду повинна бути від 4 до 8.
2.2. Під кожною трасою повинні бути мати для страховки. Розмір та положення матів визначає начальник траси. При з’єднанні декількох матів щілини між матами повинні бути перекриті з тим, щоб при падінні спортсмен не потрапив у щілину між ними.
2.3. Змагання з боулдерінгу можуть складатись з:
- одного або двох раундів, а саме кваліфікація і фінал;
- трьох раундів, а саме кваліфікація, півфінал та фінал.
У випадку непередбачених обставин кваліфікаційний раунд може бути відмінений. У цьому разі з дозволу президента журі кількість трас може бути зменшена.
2.4. Кількість трас в кваліфікаційному раунді повинна бути не менше 4 і не більше 8. Мінімальна кількість трас у фіналі - не менше 6.
2.5. З метою безпеки траса повинна бути змонтована таким чином, щоб нижня частина тіла спортсмена не була вище 3 м від мату.
2.6. Також з метою безпеки не дозволяється стрибати вниз.
2.6. В складі суддівської бригади на кожній трасі повинно бути 2 судді. Принаймні один з них повинен мати кваліфікацію судді національної категорії.
2.7. На кожній трасі повинна бути заздалегідь визначена стартова позиція, з якої починаються всі спроби. Вона принаймні повинна складатись з двох визначених і позначених позицій для двох ніг. Колір маркування зачіпок стартової позиції повинен відрізнятись від решти зачіпок і бути однаковим для всіх трас. За розпорядженням міжнародного судді по трасах на заздалегідь визначених стартових зачіпках може бути зазначено яка рука або нога (ліва чи права) може знаходитись на зачіпці.
2.8. Надається одна додаткова зачіпка для кожної траси, позиція якої визначається начальником траси. Ця зачіпка повинна бути чітко викрашена кольором, який відрізняється від кольору стартової і фінішної зачіпок. Додаткова зачіпка надається у випадку, якщо спортсмен успішно завершив спробу без додаткової зачіпки.
2.9. Фінішна зачіпка повинна бути також кольору як і стартова. Проте, в деяких випадках успішне завершення траси допускається з позиції “стоя” на вершині траси.
2.10. У разі необхідності для виділення трас для змагань з боулдерингу можна використовувати червоне маркування.
2.11. Для всіх змагань використовується маркування, зазначене в п.2.7 – 2.10. На практичній стіні, що в ізоляційній зоні, повинен бути поданий зразок.
3. Період обстеження
3.1. Період обстеження входить в ліміт часу, встановлений для проходження траси.
3.2. Під час періоду обстеження учасники повинні знаходитись в межах стартової зони, визначеної суддями. Учасникам не дозволяється лазити по стіні або ставати на будь-яке обладнання. Учасникам забороняється контактувати з ким-небудь, хто знаходиться за межами стартової зони. За роз’ясненнями слід звертатись до президента журі, судді з виду або до одного з суддів по трасах. Торкання зачепів за допомогою стрибка вважаються порушенням дисциплінарних положень п.2.4 а) і)
4. Процедура лазіння
4.1. В кожному раунді змагань учасники повинні пройти декілька трас. Після кожної траси спортсмену надається час для відпочинку, який рівняється часу відведеного для проходження траси. Перед початком раунду президент журі повинен повідомити/опублікувати кількість трас, які необхідно пройти в кожному раунді. Для кожної траси повинен бути чітко визначений і обладнаний майданчик, звідки учасник може бачити трасу, але не бачити решту трас, які йому належить пройти.
4.2. Згідно з Положеннями та Правилами змагань з боулдерінгу для кожного раунду встановлюється час, протягом якого учасник може робити будь-яку кількість спроб. Ліміт часу, який встановлений для спроби, повинен бути однаковим для всіх трас даного раунду. Президент журі повинен оголосити/опублікувати ліміт часу для проходження траси, який повинен бути не менше 4 хв. і не більше 8 хв. Для проходження траси фінального раунду надається 6 хв.
4.3. Початок (і кінець) часу ротації повинен подаватись чітким і гучним сигналом. При цьому учасники повинні негайно припинити лазіння і ввійти в зону відпочинку. З цієї зони учасники не повинні бачити решту трас, які їм належить пройти. Спортсмен, який закінчив відпочинок, повинен перейти на наступну трасу.
4.4. Спроба вважається розпочата коли всі частини тіла спортсмена відірвались від землі.
4.5. За 1 хв. до закінчення встановленого для спроби часу учасникам повинен бути поданий попереджувальний сигнал.
4.6. Учасники можуть почистити зачіпки, які вони можуть дістати стоячи на землі. Для цієї мети дозволяється користуватись тільки щітками, які видаються організаторами. Інші способи чищення забороняються.
4.7. Згідно з правилами організації президент журі може дозволити використовувати тільки тальк.
5. Завершення спроби
5.1. Спроба вважається успішно завершеною, коли учасник тримається за фінішний зачіп обома руками і суддя говорить “ОК” (Є).
5.2. Спроба вважається завершеною у випадку повернення на землю або при закінченні ліміту часу.
5.3. Учасник припиняє спробу, якщо він вийшов за межі траси або використав заборонений зачіп.
6. Технічний інцидент
6.1. Коли причина технічного інциденту усунена до закінчення ліміту часу, учаснику пропонується продовжити спробу на трасі. Коли учасник вирішує продовжити, інцидент вважається вичерпаним і подальші апеляції не приймаються. Якщо учасник вирішує не продовжувати, тоді він проходить траси після закінчення даного раунду змагань. В цьому випадку президент журі вирішує коли робити таймбрейк, щоб жертва технічного інциденту змогла продовжити свої спроби. Учаснику дозволяється перестартувати в межах часу, який залишився на дану трасу на момент інциденту, але не менше 2 хвилин.
6.2. Коли причина технічного інциденту не може бути усунена до закінчення часу ротації, то по сигналу переходу раунд буде зупинено для спортсмена, жертви технічного інциденту, та для спортсменів, які знаходяться на попередніх трасах. Всі інші спортсмени продовжують раунд. Після усунення причини інциденту, учаснику, жертві технічного інциденту, дозволяється перестартувати в межах часу, який залишився на дану трасу на момент інциденту, але не менше 2 хвилин. Після цього по сигналу переходу старт дається всім іншим учасникам.
6.3. Після усунення причини технічного інциденту перша спроба спортсмена-жертви інциденту на даній трасі вважається продовженням спроби, де стався інцидент.
7. Ранжирування після кожного раунду
7.1. Після кожного раунду учасники ранжируються за наступними критеріями:
а) Кількість успішно завершених трас.
б) Загальна кількість спроб на пройдених трасах.
в) Загальна кількість пройдених зон на не пройдених трасах.
г) Загальна кількість спроб пройти ці зони.
7.2. Для поділу однакових місць враховуються результати попередніх по порядку раундів, але при цьому не дозволяється враховувати результати тих раундів, де учасники змагались окремо в двох або більше групах.
7.3. Суперфінал проводиться коли після фіналу не вдається визначити переможця. Він проводиться на одній трасі. Порядок стартів такий же як і у фіналі. Період часу на трасу узгоджуються з начальником траси. Спроба повинна бути розпочата не пізніше ніж через 40 секунд після стартів. Результат визначається відповідно до ст. 5.1, 5.2, 5.3 Правил змагань на трудність. Після проходження траси вони ранжируються. Якщо декілька учасників досягли вершини, то їм присуджується перше місце. Якщо ніхто не досяг вершини і все ще є декілька претендентів на перше місце, то їм дається ще одна спроба за тією ж процедурою, поки не визначиться переможець. Максимальна кількість спроб – 6. Коли і після цього не визначився переможець, всім претендентам на перемогу присуджується перше місце.
8. Квота для кожного раунду
8.1. Цей пункт необхідно читати у відповідності з п. 7 Правил змагань з боулдерінгу, напр.,
8.2. Коли відповідно до встановленої квоти не вистачає спортсменів, які успішно завершили попередній раунд змагань, вільні місця заповнюють наступні учасники, які мають найкращі результати.
8.3. Якщо змагання складаються з 2 раундів: кваліфікаційного та фінального.
Фіксована квота для фінального раунду становить 8 учасників. Якщо в результаті наявності однакових місць за ранжируванням кваліфікаційного раунду квота перевищена, тоді число учасників, найближче до встановленої квоти, допускається до фінального раунду.
8.4.Якщо кваліфікаційний раунд складається з 2 груп, то квота для наступного раунду від кожної групи повинна складати половину загальної квоти.
9. Апеляція
9.1. Будь-яка апеляція на офіційне рішення подається відповідно до процедури подання апеляції, затвердженої ICС.
V. Змагання на швидкість
1. Вступ
1.1. Дані правила необхідно читати відповідно до Загальних правил ICС.
1.2. Всі змагання на швидкість проходять з використанням вірьовки, закріпленої зверху, але з нижньою страховкою. Використовується вірьовка, що ухвалена UIAA.
1.3. Змагання на швидкість складаються з двох етапів:
а) кваліфікаційний раунд
б) фінал, який в свою чергу може складатись з 1/8 фіналу і завжди з 1|4 фіналу, півфіналу та фіналу.
2. Вимоги до трас
2.1. Змагання на швидкість завжди проходять на двох трасах однакової довжини, форми (рельєфу) і трудності.
2.2. Якщо кваліфікаційний раунд і фінал проводяться
а) в один день: траси для обох раундів повинні бути однаковими.
б) в різні дні: траси для кожного раунду можуть дещо відрізнятись. Учасників інформують про це заздалегідь.
2.3. Бажано, щоб висота траси була в межах 12-20 метрів із загальним карнизом не менше 5 метрів. Якщо траса має форму сходинок(поетапна), то бажано, щоб ширина фінішної точки була менше 1 метра.
2.4. Техніка безпеки
а) верхня вірьовка повинна проходити через дві окремі точки страховки, кожна з яких має карабін, який прикріплений до точки страховки ременем відтяжки та 10мм Maillon Rapide(муфта), закритою згідно з специфікацією виробника.
б) фінальна точка страховки повинна бути розташована над вимикачем хронометражного приладу або сигнальної лампочки.
в) вірьовка повинна бути прикріплена до бандажу кожного спортсмена. Вона може бути прикріплена за допомогою:
· дозволеного вузла (напр. Прив’язування)
· або використовуючи карабін, що закривається, з різьбовою муфтою. При цьому він повинен бути зафіксований на вузлі вірьовки для страховки з тим, щоб уникнути впливу ривка на защіпку при падінні учасника.
2.5. Точки страховки повинні бути розміщенні так, щоб вони не допомагали, не заважали та/або не становили небезпеку учасникові під час проходження спроби.
2.6. Страховка
а) кожна вірьовка контролюється двома суддями для страховки.
б) позиція судді для страховки під стіною повинна виключати можливість інцидента із-за падіння на них зачіпок або іншого спорядження, що може трапитись під час лазіння.
2.7. Траси повинні бути вільні від зайвого спорядження (карабіни, відтяжки, болти і т.д.).
2.8. Траси повинні бути змонтовані таким чином, щоб виключити можливість спортсменам заважати один одному під час лазіння, падіння або спуску. Якщо вісь траси відхиляється від вертикалі, то траси повинні розходитись в різні сторони.
3. Визначення часу проходження траси
3.1. Час проходження траси визначається:
а) механічно-електричним вимикачем хронометражної системи з точністю до 0,01 сек. У випадку збою даної хронометражної системи під час проходження траси фіксується технічний інцидент для обох учасників. Секундомір з точністю до 0,2 сек не дозволяється використовувати для визначення часу проходження спроби.
б) ручний хронометраж: кожна траса повинна бути оснащена сигнальною лампочкою червоного кольору та звуковим сигналом. На кожній трасі час контролюється суддею по категорії та двома його помічниками. Час кожного учасника, який завершив спробу, фіксується суддею з виду, беручи до уваги середнє число зупинок часу при збоях хронометражної системи.
4. Кількість учасників, ранжирування та порядок стартів
4.1. Ранжирування учасників відбувається відповідно до сумарного часу набраного кожним з них на двох трасах. Не вважається успішно завершеною спроба. Якщо учасник:
а) впав;
б) перевищив ліміт часу;
в) торкнувся поверхні стіни за обмежувальними лініями;
г) використовував бокові та верхні краї стіни;
д) при старті торкнувся поверхні землі будь-якою частиною тіла;
ж) використовував штучну допомогу.
4.2. Кваліфікаційний раунд: Стартовий порядок кваліфікаційного раунду визначається загальним жеребкуванням. Кожен учасник стартує на трасі А (або 1). У випадку успішного завершення ним траси, він продовжує лазіння на трасі В (або 2).
4.3. Кваліфікаційний раунд – ранжирування: при невдачі спроби завершення однієї з трас учасник усувається від подальшої участі у змаганнях і він ранжирується на останнє місце.
4.4. Фінал – кількість учасників:
а) якщо кількість учасників кваліфікації 16 або більше, то до фінального раунду допускаються 16 спортсменів;
б) якщо кількість учасників кваліфікації менше 16, то до фінального раунду допускається лише 8 спортсменів.
4.5. Фінал: фінальні раунди проводяться по системі вибування відповідно до сумарного часу, показаного учасником на обох трасах.
Кінцеві результати спортсменів, які програли в парах в 1/8 фіналу (9 – 16 місця) та в ? фіналу (5 – 8 місця), визначаються за сумарним часом, показаним на обох трасах.
4.6. Порядок стартів першого туру фінального раунду (в парах) встановлюється відповідно до результатів кваліфікації:
Схема 1): 16 спортсменів:
Забіг 1: 1 з 16
Забіг 2: 8 з 9
Забіг 3: 4 з 13
Забіг 4: 5 з 12
Забіг 5: 2 з 15
Забіг 6: 7 з 10
Забіг 7: 3 з 14
Забіг 8: 6 з 11
Схема 2): 8 спортсменів:
Забіг 1: 1 з 8
Забіг 2: 4 з 5
Забіг 3: 2 з 7
Забіг 4: 3 з 6
Порядок стартів для інших турів фінального раунду поданий на схемах 1 та 2 (див. Додаток)
4.7. Невдача на трасі у фінальному раунді:
а) півфінальний та фінальний забіги: спортсмен, який зазнав невдачі на будь-якій із трас забігу, вибуває із боротьби, а інший спортсмен стає переможцем цього забігу. Якщо обидва спортсмени зазнають невдачі на обох трасах, тоді зразу ж проводиться перестартовка.
б) завжди проводяться забіги за 3 – 4 місця з визначенням переможця;
в) фінал: якщо обидва спортсмени зазнали невдачі в фіналі, то призначається додатковий забіг (поки не визначиться переможець).
4.8. Рівність результатів
а) кваліфікаційний раунд: якщо два або більше спортсменів мають однакові результати на останнє місце цього раунду, то жоден з них не виходить у фінал. Їм присуджується рівна кількість очок.
б) фінал: якщо два спортсмени мають однакові результати у півфінальному та фінальному забігах, то для визначення переможця проводиться додатковий забіг(забіги) між цими двома спортсменами.
в) фінал: якщо два спортсмени мають однакові результати в будь-яких інших забігах, то переможець визначається за результатами попереднього забігу фінального раунду або за результатами кваліфікаційного раунду (по першому забігу фінального раунду).
4.9. Попередня інформація (місце та час кожного учасника в кожному раунді змагань) подається глядачам та тренерам зразу ж після визначення результатів
а) на електронному табло або
б) на інформаційних постерах або дошках (у разі відсутності а)).
4.10. Загальні результати показують час, який спортсмени показали на всіх трасах і в усіх раундах.
5. Демонстраційний період та період обстеження
5.1. Міжнародний суддя по трасах або начальник траси двічі демонструє трасу А. Перший раз в повільному темпі, а другий раз в швидкому темпі. Після цього проходить період обстеження не більше 6 хв.
5.2. Зразу ж після проведення зазначеного в пункті 5.1 така ж процедура проходить на трасі В.
5.3. Кожен період обстеження проводиться відповідно до Загальних правил.
6. Період підготовки до лазіння
6.1. період підготовки до лазіння проводиться відповідно до Загальних правил.
6.2. Кваліфікаційний раунд: після успішного виступу учасники повертаються в ізоляційну зону і перебувають там доти, поки суддя по трасах не скаже залишити її. Учасники, які вийшли в фінальний раунд перебувають в ізоляційній зоні до закінчення кваліфікаційного раунду.
6.3. Фінальний раунд: після завершення забігу спортсмени, які кваліфіковані в наступний забіг повертаються в ізоляційну зону.
7. Процедура лазіння
7.1. За наказом судді з виду кожен з учасників займає стартову позицію (одна нога на землі, а інша на першому виступі та одна або обидві руки на першій зачіпці).
7.2. Коли обидва учасники зайняли стартову позицію, суддя з виду повинен запитати їх про готовність. Після отримання підтвердження готовності обох спортсменів, суддя з виду дає команду “Увага” і після короткої паузи (1-2 сек.) дається короткий (0,1-0,2 сек.) і досить чіткий звуковий сигнал або команда “Старт” (якщо застосовується ручний хронометраж).
7.3. Судді з виду для подачі команд повинен зайняти таку позицію, щоб його команди добре чули обидва спортсмени.
7.4. Після подачі стартового сигналу кожен учасник повинен розпочати спробу. Не приймається апеляція щодо стартового сигналу, якщо на питання судді з виду про готовність спортсмен чітко не заявив про свою неготовність.
7.5. В момент подачі стартового сигналу суддею з виду в стартовій зоні необхідно дотримуватись абсолютної тиші, щоб учасники та/або судді чітко чули стартовий сигнал.
7.6. У випадку фальстарту суддя з виду негайно зупиняє обох спортсменів. Він повинен подати цю команду чітко і голосно. Спортсмен, який в одному забігу допустив два фальстарти, дискваліфікується.
7.7. У випадку, якщо один із учасників відмітив технічний інцидент під час будь-якого забігу фінального раунду і припинив спробу, його опонент продовжує свою спробу. Тільки учаснику, технічний інцидент якого підтверджено, дозволяється перестартовка (тільки одному).
7.8. На вершині траси кожен з учасників зупиняє хронометражний прилад, вдаривши рукою по вимикачу.
Додаток
Схема 1) – 16 учасників
Схема 2) – 8 учасників
Р о з д і л V
Міжнародні змагання
1. Положення про Кубок світу
1.Вступ
1.1. Згідно з Статутом ICС, етапи Кубка світу проводяться кожного року.
1.2. ICС може затвердити проведення не більше 10 етапів Кубка світу кожного року для кожної дисципліни (трудність, швидкість, болдеринг).
1.3. Змагання Кубка світу, які затверджує ICС, проходять в категоріях: (для чоловіків і жінок). Тільки спортсмени, які досягли 16-річного віку, можуть брати участь у змаганнях Кубка світу.
1.4. Змагання Кубка світу повинні проводитись по одній з дисциплін (трудність , або швидкість, або болдерінг) або по всіх разом або по двох з них.
1.5. Зазвичай змагання Кубка світу проводяться в кінці тижня (у вихідні дні). Змагання Кубка світу повинні тривати не більше 2 днів, якщо вони проводяться по одній дисципліні, 3 дні - по двох, 4 дні - по трьох дисциплінах (швидкість, трудність, болдерінг).
1.6. Після закінчення змагань Кубка світу федерація-організатор нагороджує переможців в обох категоріях (жінки та чоловіки) окремо, у змаганнях на трудність, швидкість та болдерінг.
1.7. Після закінчення останнього етапу змагань учасник, який згідно з даними Правилами набрав найбільшу кількість очок, нагороджується Кубком світу.
1.8. Після закінчення кожного змагання етапів Кубка світу переможець як в жіночій , так і в чоловічій категоріях нагороджується призом Кубка світу. Крім цього, перших три учасника в кожній категорії (чоловіки та жінки) нагороджуються відповідно золотою, срібною та бронзовою медалями, які надає ICC.
2. Змагання на трудність
2.1. Змагання Кубка світу на трудність складається:
а) чвертьфіналу (1/4), який проводиться на двох одинакових або різних трасах. Якщо змагання проходять на різних трасах то вони повинні мати одинакові технічні характеристики та подібний характер трас;
б) півфінал (1/2), фінал та (при необхідності суперфінал, які проходять на одній трасі.
3. Змагання на швидкість
3.1. Змагання Кубка світу на швидкість, згідно з Правилами, які регулюють цей вид змагань, складаються з:
а) кваліфікаційного раунду;
б) фінального раунду.
4. Боулдерінг
4.1. Змагання Кубка світу з боулдерінгу, згідно з Правилами, які регулюють цей вид змагання, складаються з одного або двох раундів, а саме кваліфікаційного та фінального раундів.
5. Розподіл місць за результатами набраних очок на змаганнях Кубка світу
5.1. Перших 30 місць здобутих на Кубку світу в обох категоріях (чоловіки та жінки) розподіляються за такими результатами:
| 1-е місце - 100 очок | 7-е місце - 43 оч | 13-е місце - 26 оч | 19-е місце - 14 оч | 25-е- місце 6 оч |
| 2-е - 80 оч | 8-е - 40 оч | 14-е - 24 оч | 20-е - 12 оч | 26-е- 5 оч |
| 3-є - 65 оч | 9-е - 37 оч | 15-е - 22 оч | 21-е- 10 оч | 27-е - 4 оч |
| 4-е - 55 оч | 10-е - 34 оч | 16-е-20 оч | 22-е - 9 оч | 28-е - 3 оч |
| 5-е - 51 оч | 11-е- 31 оч. | 17-е - 18 оч | 23-е - 8 оч | 29-е - 2 оч |
| 6-е - 47 оч | 12-е - 28 оч | 18-е - 16 оч | 24-е - 7 оч | 30-е - 1 оч |
6. Підрахунок очок для визначення переможців Кубка світу
6.1. Очки, що набрані в кожному змаганні Кубка світу, підсумовуються як це зазначено в п.6.2., що надано нижче, Сумарна кількість очок перераховується після кожного змагання Кубка світу і учасники , маючи певну кількість очок Кубка світу, ранжируються у порядку зменшення набраних очок.
6.2. Максимальна кількість очок, яку учасник може набрати для кінцевого визначення місць чемпіонату, Кубка світу, буде наступна:
а) при проведенні 9 або 10 змагань: враховується не більше 8 найкращих результатів;
б) при проведенні 8 змагань: враховується 7 найкращих результатів;
в) при проведенні 7 і менше змагань результати всіх змагань враховуються.
7. Визначення переможця при двох однакових результатах на I місце
7.1. Два однакових результати на 1 місце: Якщо після завершення останнього змагання Кубка світу виявлено два учасники з однаковими результатами на 1 місце в чемпіонаті, Кубку світу, то для визначення переможця враховується індивідуальні результати учасників в тих змаганнях, де вони змагались безпосередньо один з одним, Напр., кількість “кращих” результатів в змаганнях, де вони змагались один проти одного. Якщо і в цьому разі переможець залишається невизначеним, тоді учасникам присуджується однаковий результат і їм присвоюється спільне звання чемпіон Кубка світу.
8. Реєстрація учасників федераціями-членами ICC
8.1. На офіційній реєстраційній формі ICC федераціям-членам ICC дозволяється реєструвати наступних учасників:
а) Квота національної команди - країна, яка не є організатором змагань;
Кожна федерація - член ICС може заявити лише по 3 члени офіційної команди як у жіночу, так і у чоловічу категорію
б) квота національної команд - країна організатор змагань:
Федерація-член ICС, яка бере на себе організацію та проведення змагань Кубка світу, може заявити наступних учасників:
Федерація - член ICС, яка бере на себе організацію та проведення змагань Кубка світу, може заявити наступних учасників:
по 6 членів офіційної команди у дві категорії (чоловічу і жіночу). Якщо Федерація - член ICС організовує більше ніж два змагання однієї дисципліни, це правило стосується лише для двох змагань. Проведення яких змагань і їх кількість Федерація - член вибирає перед початком сезону змагань, в іншому разі правило “подвійної квоти” автоматично застосовується до двох перших змагань, проведених у цій країні.
в) спортсмени, що отримали дострокову кваліфікацію
В кінці кожного календарного року перших 10 чоловіків та перших 10 жінок за рейтингом Кубка світу (або за його відсутністю, за даними відповідного CUWR можуть бути заявлені на новий сезон змагань як учасники, що отримали дострокову кваліфікацію. Федерації - члени можуть заявити їх додатково до тих учасників, що зазначені в п.8.1а та п.8.1б.
г) Додаткові списки
Кожна Федерація - член може занести в офіційну реєстраційну форму ICС додаткових спортсменів в графу “додатковий список”. Реєстрацію цих спортсменів підтверджує ICС, слідкуючи за тим, щоб загальна кількість спортсменів не перевищувала ту кількість, яку запрошувала Федерація - організатор.
Всі офіційні члени команд та спортсмени, які попередньо отримали кваліфікацію, приймаються організатори.
Мінімальна кількість учасників, яку може прийняти сторона - організатор, становить 100 чоловіків та 100 жінок.
9. Призи
9.1.Пленарна Асамблея ICС, яка проводиться кожного сезону, визначає мінімальну суму призів, Як описано у відповідному Додатку, коли цей мінімум перевищено, перелік призів встановлюється Радою МРС спільно з Організаційним Комітетом.
10. Квота та кожен раунд змагань
10.1. Змагання на трудність:
а) Для півфіналу та фіналу квота становить відповідно 26 та 8 спортсменів.
б) Нестабільна квота - півфінал та фінал Кубка світу: якщо фіксована квота для півфіналу та фіналу перевищена в результаті однакових місць, число учасників, ближче до встановленої квоти (менше або більше) допускається до наступного раунду змагань, де квоти півфіналу та фіналу відповідно становитиме не менше 20 та 6 спортсменів.
10.2. Боулдерінг
а) Фіксована квота для фінального раунду становить 8 учасників.
10.3. Змагання на швидкість:
Фінал:
а) Якщо кількість учасників кваліфікації 16 і більше , тоді 16 спортсменів допускаються до фінального раунду;
б) Якщо кількість учасників кваліфікації менше 16, тоді 8 учасників допускаються до фінального раунду.
II. Положення про Чемпіонат світу
1. Вступ
1.1. Згідно з Статутом ICС Чемпіонат світу проводиться кожний другий непарний рік.
1.2. Чемпіонат світу проводиться в двох категоріях (для чоловіків і для жінок).
Тільки спортсмени, які досягли 16-річного віку, допускаються до участі у змаганнях Чемпіонату світу.
1.3. В програму змагань Чемпіонату світу включені змагання на трудність, швидкість та боулдерінг.
1.4. Зазвичай змагання Чемпіонату світу проводяться в останні дні тижня (вихідні дні). Максимальна тривалість змагань Чемпіонату світу - 5 днів.
1.5. Переможці обох категорій (чоловіки та жінки) в змаганнях на трудність, швидкість та боулдерінг нагороджуються відповідно золотою, срібною та бронзовою медалями.
Крім того, перші три учасники обох категорій в змаганнях на швидкість, трудність і боулдерінг нагороджуються призами Чемпіонату світу.
1.6. Федерація-член ICС може стати кандидатом на проведення Чемпіонату світу лише в тому разі, якщо за два роки до дати проведення Чемпіонату світу вона проводила змагання Кубка світу.
2. Змагання на трудність, швидкість та боулдерінг
2.1. Змагання Чемпіонату світу на трудність, швидкість та боулдерінг проводяться згідно з встановленим ICС форматом (регламентом).
3. Реєстрація учасників Федераціями-членами
3.1.На офіційній реєстраційній формі ICС Федерації-члени можуть зареєструвати наступних учасників:
а) по 5 членів офіційної команди в кожну із категорій (чоловіки і жінки);
б) дійсних чемпіонів світу обох категорій;
в) дійсних чемпіонів континенту обох категорій.
III. Положення про молодіжний Чемпіонат світу
1. Вступ
1.1. Згідно з Статутом ICС молодіжний Чемпіонат світу проводиться кожного року.
1.2. Молодіжний Чемпіонат світу, що ухвалюється ICС, проводиться в двох категоріях (юнаки та дівчата).
1.3. Молодіжний Чемпіонат світу проводиться по двох дисциплінах: змагання на трудність та змагання на швидкість.
1.4. Федерація-член ICС може стати кандидатом на проведення молодіжного Чемпіонату світу лише в тому випадку, якщо за два роки до проведення Чемпіонату вона проводила міжнародні молодіжні змагання, санкціоновані ICС.
1.5. Зазвичай молодіжний Чемпіонат світу проводиться в останні дні тижня (вихідні дні). Максимальна тривалість молодіжного чемпіонату світу - 3 (три) дні. При визначенні дати проведення Чемпіонату зважають на те, щоб уникнути проблем відвідування учасниками освітніх закладів
1.6. Переможці в обох категоріях (юнаки та дівчата) в змаганнях на трудність та швидкість нагороджуються відповідно золотою, срібною та бронзовою медалями. Крім того перші три переможці в обох категоріях в змаганнях на трудність та швидкість нагороджуються призом молодіжного чемпіонату світу.
2. Вікові категорії
Молодіжний чемпіонат світу проводиться з двох дисциплін - змагання на швидкість і трудність в наступних вікових групах:
а) Категорія 1: учасники, які можуть виступати у цій категорії, повинні народитися на 14 або 15 років раніше року змагань, де вони виступатимуть. Напр., ті, хто братиме участь молодіжному Чемпіонаті світу 2001, повинні народитися в 1987 або 1986 роках.
б) Категорія 2: учасники, які можуть виступати у цій категорії, повинні народитись на 16 або 17 років раніше року змагань, де вони збираються виступати. Напр., ті, хто братиме участь у молодіжному чемпіонаті світу 2001, повинні народитися в 1985 або 1984 роках.
в) Категорія 3: Юніорський чемпіонат світу: учасники, які можуть виступати у цій категорії, повинні народитись на 18 або 19 років раніше року змагань, де вони збираються виступати. Напр., ті, хто братиме участь у Молодіжному чемпіонаті світу 2001, повинні народитись в 1983 або 1982 роках.
3. Змагання на трудність і швидкість
3.1. Змагання Молодіжного чемпіонату світу на трудність та швидкість проводяться відповідно до ухваленого ICС формату (регламенту).
4. Реєстрація учасників Федераціями-членами ICС
4.1. В офіційній реєстраційній формі ICС федерації-члени можуть заявити наступних учасників:
по чотири (4) члени офіційної команди в кожну із категорій (юнаки та дівчата).
IV. Положення про Континентальний чемпіонат
1. Вступ
1.1. Згідно з Статутом ICС наступні континентальні чемпіонати можуть проводитись кожного року:
а) Чемпіонат Азії;
б) Чемпіонат Європи;
в) Чемпіонат Північної Америки;
г) Чемпіонат країн Океанії;
д) Чемпіонат Південної Америки
1.2. Згідно з Статутом ICС і за дозволом ICС Континентальні Ради відповідають за організацію цих чемпіонатів, які проводяться відповідно до Правил ICС.
1.3.Тільки країни - члени Континентальної Ради можуть брати участь у цих чемпіонатах.
1.4. Змагання Континентального чемпіонату ухвалені ICС, проводяться в двох категоріях (жінки і чоловіки). Брати участь у змаганнях Континентального чемпіонату дозволяється спортсменам починаючи з 16-річного віку.
1.5. Континентальні чемпіонати проходять з трьох дисциплін: змагання на трудність, швидкість та боулдерінг.
1.6. Континентальні чемпіонати зазвичай проходять наприкінці тижня. Континентальний чемпіонат триває не більше п’яти (5) днів.
1.7. Переможці обох категорій (чоловіки та жінки) в змаганнях на трудність, швидкість та боулдерінг нагороджуються відповідно золотою, срібною та бронзовою медалями. Крім того, перші три учасники обох категорій в змаганнях на швидкість, трудність та боулдерінг нагороджуються призом Континентального чемпіонату.
2. Змагання на трудність, швидкість та боулдерінг
ё 2.1. Змагання Континентального чемпіонату на трудність, швидкість та боулдерінг проводяться відповідно до ухваленого ICС формату (регламенту).
3. Реєстрація учасників Федераціями-членами
3.1. Федераціям - членам дозволяється на офіційній заявочній формі ICС зареєструвати наступних учасників:
а) по п’ять (5) членів офіційної команди в кожну із категорій (чоловіки та жінки);
б) дійсних чемпіонів Континенту обох категорій (чоловіки та жінки).
Розділ VI
Дисциплінарні процедури під час
проведення змагань
1. Вступ
1.1. Президент журі має всі повноваження на прийняття мір та рішень стосовно змагань в межах зони проведення цих змагань; Напр., в реєстраційній зоні, в ізоляційній та транзитній зонах,, в стартовій зоні та на стіні.
1.2. Дані дисциплінарні Положення слід читати у поєднанні з правилами проведення міжнародних змагань зі скелелазіння.
2. Учасники
2.1. Президент журі та судді з виду уповноважені вдаватись до наступних дій (зазначені нижче) у випадку недотримання Правил змагань, а також неналежної поведінки спортсмена у зоні проведення змагань:
а) неофіційне усне попередження;
б) офіційне попередження, яке супроводжується показом “жовтої картки”;
Президент журі має право застосувати наступну санкцію:
в (дискваліфікація - з показом “червоної картки”.
2.2. “Жовта картка” (п.2.1(б)) застосовується при наступному порушенні Правил:
а) затримка з поверненням в ізоляційну зону після розпорядження, даного суддею з виду або президентом журі;
б) недотримання розпоряджень судді з виду на старті;
г) недотримання розпоряджень судді з виду та/або президента журі;
д) поведінка, яка протирічить нормам спортивної етики;
Апеляція проти винесення таких рішень подається після процедури, зазначеної в розділі VII.
2.3. Друга “жовта картка” в одному і тому же змаганні означає дискваліфікацію спортсмена у цьому змаганні.
Дві “жовті картки” в одному сезоні ведуть за собою наступне:
а) якщо спортсмен уже заявлений на участь у наступному змаганні, ухваленому ICС, як CUWR, то ця заявка відхиляється (він не допускається до участі у змаганнях);
б) якщо не можна застосувати:
в) то у цьому випадку спортсмен не може заявити себе на наступне змагання ICС, як CUWR, на ту дисципліну, де він отримав другу “жовту картку”.
2.4. Дискваліфікація без подальших санкцій:
Наступні порушення Правил ведуть до отримання “червоної картки” і дискваліфікації спортсмена у цьому змаганні без подальших санкцій:
а) обстеження трас за межами дозволеної зони обстеження;
б) вчасно не повідомлено про недолік в екіпіровці;
в) використання недозволеного оснащення;
г) використання недозволеної спорядження та відсутність майки і номера, виданого організатором.
д) недозволене використання будь-яких засобів зв’язку під час перебування в ізоляційній зоні або в інших залах, де це заборонено робити.
Апеляції проти винесення даних рішень подаються після процедури, зазначеної в розділі VII.
2.5. Дискваліфікація з негайною передачею справи до дисциплінарної комісії: наступні порушення правил ведуть до “червоної картки” та негайної дискваліфікації спортсмена з передачею справи в дисциплінарну комісію, а після відповідної процедури, до подальших санкцій з недопущенням до участі в одному з етапів Кубка світу або в одному із наступних змагань ICС, якщо порушення правил було відмічено не під час проведення Кубка світу:
а) порушення Правил в залі проведення змагань, в проміжній та транзитній зонах:
- збирання інформації про трасу, яку спортсмен має пройти (за винятком тої, яку дозволяється збирати згідно з правилами);
- збирання і передача інформації іншим спортсменам, за винятком тої, яку дозволено згідно з Правилами;
- відволікання та зауваження будь-якому спортсменові, який готується до спроби або під час проходження ним спроби;
- недотримання розпоряджень офіційних суддів та/або організаторів;
- відсутність на будь-якій із офіційних церемоній або інших офіційних заходах;
- недотримання правил щодо реклами на екіпіровці учасника;
- порушення норм спортивної етики, або інше, що веде до серйозної дезорганізації змагань;
- вживання грубої, образливої лексики та/або поведінки по відношенню до офіційних осіб ICС, організаторів та/або офіційних осіб команди, інших учасників та/або громадськості.
2.6. Після того, як спортсмен отримав жовту або червону картку, президент журі повинен:
а) подати керівнику команди спортсмена письмове повідомлення про порушення правил та застосування подальших дисциплінарних санкцій до спортсмена, що здійснив ці порушення;
б) президент журі також повинен подати копію цього письмового повідомлення разом з детальним звітом про фактичне порушення правил, свідчення цього порушення та рекомендації щодо застосування додаткових санкцій в ICС на розгляд дисциплінарної комісії ICС.
3. Офіційні особи команди
3.1. Статус офіційних осіб команди прирівнюється до статусу спортсменів.
4. Інші особи
4.1. Президент журі має всі повноваження вимагати негайного вилучення із стартової зали, включаючи ізоляційну та транзитну зони, будь-якої особи, яка порушує правила, та, в разі необхідності, припинити проведення змагань поки не буде виконано його вимоги.
Розд
Розділ VII
Апеляційна процедура
1.1. Всі усні та письмові апеляції, а також офіційні відповіді на них повинні подаватись англійською мовою,
1.2. Апеляція приймається лише в тому разі, якщо оплачений офіційний апеляційний внесок.
2.1. У випадку подання письмової апеляції або усної (у разі нижчезазначених П.3.1. та 4.2.б), президент журі скликає апеляційне журі, делегат ICС та суддя з виду, який не є втягнутим в цю справу. Рішення повинно бути прийнятим як найшвидше. У випадку письмової апеляції, рішення апеляційного журі подається в письмовій формі особі, яка офіційно подавала апеляцію або у разі нижчезазначеного П.4.2б керівнику команди. Спортсмен також повинен ознайомитись з рішенням апеляційного журі.
3. Апеляція проти рішення судді щодо спроби учасника на трасі
3.1. Що стосується апеляції щодо розділу IV, загальних правил, П.10 даних правил, то її можна подати судді з виду, який в свою чергу негайно інформує та передає журі.
4. Апеляції, які подаються вслід за опублікуванням результатів кожного раунду
4.1. Апеляція щодо ранжирування учасника після закінчення раунду змагань, а також після опублікування офіційних результатів, повинна бути подана не пізніше 30 хв після опублікування результатів. Апеляція подається лише після опублікування результатів в кінці кожного раунду змагань. Апеляція подається керівником команди або (у разі відсутності керівника команди) самим спортсменом президенту журі в письмовій формі англійською мовою, Апеляція повинна супроводжуватись сплатою визначеного ICС апеляційного внеску.
4.2. Змагання на швидкість:
а) у випадку раунду, який проходить на визначення часу проходження спроби спортсменом (напр. Кваліфікаційний раунд), апеляція подається відповідно до вищезазначеного п.4.1.
б) щодо фінального (система вибування) раунду змагань, то апеляція подається зразу же після оголошення результату по закінченні забігу спортсменом. Суддя з виду повинен зразу же її передати президенту журі. Наступний раунд фіналу змагань на швидкість не розпочинається до тих пір, поки президент журі не оголосить своє рішення. Ця апеляція подається без сплати апеляційного внеску.
5. Апеляція до дисциплінарної комісії
5.1. У цих випадках, де президент журі вважає, що факт порушення правил заслуговує на розгляд дисциплінарної комісії ICС, ця справа передається в дисциплінарний орган разом із звітом президента журі, копіями письмового спілкування між президентом журі та керівником команди, спортсменом та всіма відповідними підтвердженнями (звинувачуваннями).
6.1. Склад дисциплінарної комісії та процедура розгляду нею справ зазначається у відповідних документах ICС.
7.1. Розмір апеляційного внеску визначено в списку внесків, які щорічно опубліковуються ICС.
Якщо апеляція приймається, то апеляційний внесок повертається, Якщо апеляцію відхилено, то внесок не повертається.
Антидопінговий Кодекс Олімпійського руху
1. Ухвалення Кодексу
UIAA, яка визнана МОК як міжнародна асоціація скелелазіння та альпінізму, цим ухвалює Антидопінговий кодекс Олімпійського руху. UIAA приймає даний Кодекс та зміни до нього, які вноситиме МОК.
2. Застосування
Антидопінговий Кодекс Олімпійського руху стосується всіх змагань, які організовуються під егідою UIAA - ICC. Будь-яка особа, яка подає заявку, готується або бере участь в будь-якому статусі (спортсмен, тренер, офіційна особа, медперсонал) в цих змаганнях, бере зобов’язання дотримуватись антидопінгового Кодексу Олімпійського руху.
3. Компетентний орган UIAA
Компетентним органом UIAA, що займається питаннями антидопінгового Кодексу Олімпійського руху для змагань зі скелелазіння та інших дисциплін, таких як боулдерінг, є Міжнародна Рада скелелазіння (МРС);
МРС може делегувати свої повноваження постійній робочій групі, включаючи медекспертів, переважно з Медичної комісії UIAA.
4. Заборонені класи речовин та заборонені методи
Перелік заборонених класів речовин та заборонених методів, що міститься в Антидопінговому Кодексі Олімпійського руху, а також поправки які вносяться до зазначеного переліку мають силу без обмежень. Додатково до розділу ІІІ зазначеного переліку (Класи заборонених речовин за окремих обставин) занесено наступне:
А. Алкоголь.
Тестування під час змагань проводиться на наявність етанолу.
В. Канабіноїди.
Тестування під час змагань проводиться на наявність канабіноїдів. Концентрація 15 нанограм/мл вказує на допінг.
С. Анестезуючі препарати місцевої дії.
Необхідно повідомити відповідний медперсонал про вживання даного препарату.
Д. Глюкокортикостероїди.
Необхідно повідомити відпочвідний медперсонал про вживання даного препарату.
Е. В-блокери (бета-блокери).
Тестування під час змагань проводиться на наявність бета-блокерів.
5. Тести на допінг поза змаганнями
МРС проводить допінг тести відповідно до антидопінгового Кодексу Олімпійського руху.
6. Покарання за порушення правил
Покарання за порушення правил, що зазначено в розділі II антидопінгового Кодексу Олімпійського руху, застосовуються без обмежень.
7. Компетентні органи щодо накладання санкцій та права на апеляцію
Дисциплінарна комісія МРС - це орган, до компетенції якого належить накладання санкцій за порушення положень Антидопінгового Кодексу Олімпійського руху.
Особа, яка за рішенням Дисциплінарної комісії звинувачується в порушенні Антидопінгового Кодексу Олімпійського руху, має право подати апеляцію до Арбітражного суду, з питань спорту (СН - 1001 Лозанна, Швейцарія) відповідно до розділу III Антидопінгового Кодексу Олімпійського руху.
Беручи участь у змаганнях, санкціонованих UIAA, відповідно до п.” Даних Правил учасник визнає виключне право Арбітражного суду з питань спорту і зобов’язується не звертатись з апеляцією до будь-якого іншого суду.
